Як війна вплинула на українських школярів: про що свідчать результати дослідження PISA

Дівчата краще читають, хлопці краще рахують, хоча в цілому українські підлітки все гірше вміють вдумливо читати. 45%, майже половина, 15-річних дітей не досягає базового рівня з читання (розуміння прочитаного, а не грамотність і здатність просто читати слова).

В Україні оприлюднили результати дослідження якості освіти PISA за 2025 рік, яке оцінює знання та вміння 15-річних підлітків із читання, математики та природничих наук у 90 найрозвинутіших країн світу.

PISA показує, наскільки учні вміють аналізувати інформацію, розв'язувати проблеми, застосовувати знання на практиці та робити висновки.

У 2025 році Україна взяла участь у PISA втретє — і вдруге в умовах повномасштабної війни.

Дослідження показало, що 54% з опитаних українських учнів щонайменше раз на тиждень використовує ШІ як допомогу в навчанні.

78% на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної ШІ.

В середньому українські діти частіше використовують ШІ, ніж учні в країнах розвинених економік.

Кращі за Молдову, гірші за Польщу

Українські діти на 1,5 року навчання відстають у математиці та природничо-наукових дисциплінах від своїх однолітків з розвинених країн і на два роки відстають у читанні.

Середній результат України становить 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 — з математики та 418 — із читання.

Це нижче за середні показники країн ОЕСР (країни з розвиненою економікою) на 34, 32 та на 43 бали.

За цими показниками з трьох предметів Україна випереджає Болгарію, Молдову, Грузію, але поступається Словаччині, Польщі та Естонії.

Найкращі показники у світі з математики та природничо-наукових дисциплін, за даними PISA, має Китай - 612 і 597 бали. З читання - Сінгапур, де є 535 балів. Найгірші показники з трьох предметів у світі у Руанди - близько 300 балів з усіх трьох предметів.

Третина учнів не знають базового рівня

Як зазначають у Міносвіти, основний виклик, який показало дослідження PISA, це те, що третина опитаних учнів не має базового рівня знань з трьох предметів.

Базовий рівень — це мінімум знань і вмінь, щоб розуміти, аналізувати матеріал і робити висновки.

46% опитаних учнів не мають базового рівня з математики, 45% — із читання.

Тобто майже половина учнів мають величезні проблеми з математикою і базовим рівнем читання.

35% не досягають базового рівня з природничо-наукових дисциплін.

Загалом 56,4% підлітків мають низькі результати хоча б в одній із трьох галузей.

29,3%, тобто третина всіх учнів, не досягли базового рівня знань з усіх трьох предметів.

З читанням найгірше

Саме з читання (розуміння прочитаного) Україна має найнижчий середній результат і найбільше відстає від середнього показника країн з розвиненою економікою.

Відсутність читацьких навичок напряму впливає на опанування математики, аналізує результати PISA депутатка фракції "Голос" і ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.

"PISA аж ніяк не перевіряє знання підметів, присудків чи дати народжень письменників, а перевіряє здатність працювати з інформацією і мислити: зрозуміти прочитане, знайти важливу інформацію, пов'язати різні частини тексту, зробити висновки, застосувати інформацію", - говорить пані Совсун.

На її думку, в українських підлітків найбільше проблем зі здатністю уважно прочитати умови завдання і всі ввідні, зрозуміти їх, перетворити ці дані на математичну модель та інтерпретувати результати, вважає депутатка.

"Тобто з умінням застосовувати логічне мислення, зробити висновки, а не просто знайти готові відповіді. Проблема не просто в тому, що дітям бракує знань. Проблема в тому, що надто велика частка з них не вміє, лінується думати й застосовувати знання", - говорить Совсун.

Дівчата читають краще

У читанні найбільше впали знання українських дітей порівняно з 2018 роком і тут же є найбільший гендерний розрив – дівчата в Україні на 32 бали читають краще за хлопців.

У читанні результати хлопців знизилися з 415 до 402 балів з 2022 до 2025 року.

З математики хлопці в Україні на 8 балів випереджають дівчат.

З природничо-наукових дисциплін великої різниці немає.

Величезний розрив між містом та селом

Як і під час попередніх раундів дослідження PISA, у 2025 році показало значний розрив між школами у селах та в містах.

"Розрив між селом і великим містом сягає 61 балу з математики, 65 — з природничо-наукових дисциплін і 68 — із читання", - йдеться у досліджені.

Орієнтовно це відповідає понад трьом рокам навчання. Тобто учні з великих міст за знаннями на понад три роки випереджають своїх однолітків з сільських шкіл. В останньому дослідженні цей розрив був більшим - на 4-5 років.

Основний розрив проходить між селами й селищами, з одного боку, та великими містами — з іншого.

У сільській місцевості базового рівня не досягає майже половина учнівства з природничо-наукових дисциплін і близько 60% — з математики й читання.

Водночас дослідження показує, що справа не лише в місці проживання. Відмінності пов'язані також із соціально-економічними умовами, доступом до ресурсів.

Понад половина українського учнівства навчається в закладах, де є брак ресурсів: не вистачає навчальних матеріалів, обладнання, гаджетів. Близько третини учнів навчається в закладах, де, за словами керівників, не вистачає вчителів.

Що кращі умови для навчання, то вищі результати в учнів, йдеться у дослідженні.

Крутий результат для воюючої країни?

Однак є і хороші новини, кажуть організатори PISA. Після різкого падіння рівня знань між 2018 та 2022 роками результатами стабілізувалися, нового різкого падіння не відбулося.

Тобто, якщо порівнювати знання та вміння 15-річних українських підлітків у 2022 році і в 2025, то ситуація не стала значно гіршою. Однак, вона не стала кращою, як це було у 2018 році.

"Насправді, це крутий результат для воюючої країни, що потерпає від агресії, і ознака стійкості освітньої системи", - вважає Іванна Коберник, ексрадниця міністра освіти.

На її думку, PISA-2025 показало, що середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022-го.

PISA-2025 показує, що українська освіта змогла вистояти в умовах безпрецедентних викликів, говорить у МОН.

Серед опитаних 70% учнів вказали, що протягом останніх двох тижнів вони пропускали уроки через тривоги та обстріли. Це удвічі більше, ніж учні в інших країнах, наголошує заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, зазначаючи, що українські діти навчаються у надзвичайно складних обставинах.

За словами Інни Совсун, хоч і є об'єктивні обставини воєнного стану, однак, вкрай небезпечно, якщо суспільство і політики далі будуть прикриватися війною для бездіяльності, для того, аби не ухвалювати складні рішення у сфері освіти.

У 2025 році Україна взяла участь у PISA втретє — і вдруге в умовах повномасштабної війни.

У дослідженні взяли участь 8962 підлітки із 17 регіонів країни. Дані збирали навесні 2025 року.

"Кожні три роки сотні тисяч 15-річних підлітків у понад 90 країнах проходять оцінювання PISA. Вони не готуються до нього і не отримують за нього оцінок. Але коли результати оприлюднюють, їх читають президенти, обговорюють міністри, а медіа виносять на перші шпальти. Цілі системи освіти отримують визнання — або стають предметом критики", - говорить про важливість дослідження PISA Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та компетенцій в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).