Олешки в кілл-зоні: чим це місто унікальне з військового погляду

У ніч проти вівторка в Олешках на окупованій частині Херсонщини почало діяти перемир'я. Ситуація в місті критична: і українська, і російська сторони говорять про загрозу гуманітарної катастрофи. На проблему звернула увагу перша леді США Меланія Трамп. Але що робить становище Олешок особливим з військового погляду?

Уночі Міноборони Росії оголосило про припинення вогню на Херсонському напрямку з 4:00 вівторка. Це пояснили підготовкою до гуманітарної операції поблизу міста.

"Режим тиші розпочався, українська сторона дотримується домовленостей", - підтвердив український омбудсман Дмитро Лубінець.

Ініціаторкою припинення вогню в Олешках стала Меланія Трамп.

"Це прифронтове місто на межі катастрофи. Серед тих, хто там залишився, переважно літні люди. Вони гостро потребують медичної допомоги, ліків, продуктів і чистої води, - йдеться в заяві першої леді США. - У місті немає достатньо електроенергії. Дороги заміновані, а обстріли не припиняються".

Місто в кілл-зоні

Після відступу російських військ з правого берега Дніпра у 2022 році фронт на Херсонщині відносно стабілізувався.

Українські та російські позиції розділила річка. Мости були зруйновані, тож перекидати через Дніпро великі сили стало значно складніше. Війна на цій ділянці поступово перетворилася на затяжне протистояння.

Олешки залишилися під російською окупацією. Від звільненого Херсона їх відділяють лише 4-5 кілометрів - проте між містами лежить Дніпро.

Дороги й населені пункти поблизу річки від самого початку опинилися під ударами артилерії та безпілотників. Українські військові вивчали російську оборону й намагалися закріпитися на окремих ділянках лівого берега.

Відтоді бойові дії на цій території проходили кілька етапів.

Літо 2023 року: затоплення та рейди на лівий берег

6 червня 2023 року після руйнування Каховської ГЕС вода затопила значну частину Олешок та навколишніх територій. Люди рятувалися на дахах будинків. Були загиблі. Через повінь порушилися зв'язок, електропостачання та постачання товарів. Вода затопила й військові позиції, змусивши частину російських підрозділів відійти.

Водночас українські військові почали рейди в районі дач поблизу зруйнованого Антонівського мосту та Козачих Лагерів, на північний схід від Олешок.

Упродовж літа з'являлися повідомлення, що українські групи закріпилися на окремих ділянках лівого берега. Проте це були локальні операції, а не масштабний наступ.

Жовтень 2023-го - липень 2024 року: бої за Кринки

Найінтенсивніші наземні бої на лівобережжі Херсонщини розгорнулися восени 2023 року.

Українська морська піхота переправилася через Дніпро й спробувала створити плацдарми на окупованому березі. Найважливішою ділянкою стало село Кринки за 25 кілометрів на схід від Олешок.

Російські війська обстрілювали українські позиції з артилерії, завдавали авіаударів, скидали керовані авіабомби. Під вогнем опинилися й маршрути, якими українські військові переправлялися через річку.

Доправляти на лівий берег боєприпаси, їжу та підкріплення було надзвичайно складно. Ще важче було вивозити поранених.

Російські війська теж зазнавали значних втрат. Українські вогневі позиції на вищому правому березі Дніпра давали Силам оборони певні переваги. Російські війська несли значні втрати під час численних штурмів.

Утім, розширити плацдарм і прорвати російську оборону українським силам не вдалося. Узимку та навесні 2024 року становище погіршилося, і українські підрозділи почали відходити. До літа Кринки були майже повністю зруйновані. У липні українські військові підтвердили, що основні позиції в селі втрачені або знищені.

Водночас бої на островах та інших ділянках лівого берега тривали.

2025 рік - осінь 2026-го: війна дронів та ізоляція міста

Після завершення основної фази боїв за Кринки лінія фронту поблизу Олешок не змінилася. Місто залишилося російським опорним пунктом біля самої лінії зіткнення. Українські позиції розташовані на протилежному березі та на окремих островах.

Через таке розташування Олешки фактично опинилися в кілл-зоні.

_____________________________________________________________________________

У сучасній війні кілл-зоною називають простір, що перебуває під постійним спостереженням і вогневим контролем.

В Україні такі зони можуть простягатися на 15-20 кілометрів від лінії фронту, а на окремих ділянках - до 50 кілометрів, особливо там, де під загрозою опиняється військова логістика.

Головна причина появи кілл-зон - масове використання розвідувальних та ударних дронів, постійне відеоспостереження з повітря та інтенсивний артилерійський вогонь. Традиційної чіткої лінії фронту більше немає.

Автомобілі більше не можуть безпечно під'їжджати до передових позицій. Військові часто пересуваються пішки, намагаючись робити це в туман, дощ або сутінки. Удень перебування на відкритій місцевості смертельно небезпечно.

Для доставки води, їжі, боєприпасів, пального та генераторів, а також евакуації поранених дедалі частіше використовують повітряні дрони й наземні роботизовані комплекси.

_____________________________________________________________________________

До осені 2026 року постійна загроза ударів безпілотників, артилерійських обстрілів і небезпека пересування дорогами призвели до фактичної гуманітарної ізоляції Олешок.

Багато будинків зруйновано. У місті немає електрики, води та газу. Постачання продуктів припинилося, магазини не працюють.

З довоєнних 24 тисяч жителів в Олешках, за наведеними даними, залишилося близько двох тисяч людей. Вони потерпають від гострої нестачі їжі та найнеобхідніших речей.

Виїхати з міста також украй складно. Дороги заміновані, а транспорт на них може стати мішенню для дронів. Через постійну загрозу евакуація тривалий час була практично неможливою.

Саме критична гуманітарна ситуація стала причиною домовленостей про локальне припинення вогню, яке має дати змогу доправити допомогу та підготувати евакуацію людей.

Але це не означає, що на всьому Херсонському напрямку бойові дії припиняються.

Для військових увесь фронт уздовж Дніпра залишається зоною позиційного протистояння. Там тривають артилерійські обстріли, авіаудари та атаки безпілотників.

Олешки - не єдине місто, яке опинилося в такому становищі. Інші населені пункти поблизу лінії фронту також живуть під постійною загрозою обстрілів, без стабільного постачання води, їжі та обмеженими можливостями для евакуації.