Якщо Трамп програє проміжні вибори: головні сценарії для України

За два роки після тріумфального переобрання Трампа до Білого дому над республіканською партією навис грозовий фронт проблем, який здатен от-от луснути і потопити політсилу.

За ці роки в офісі з-поміж усіх своїх великих обіцянок Дональду Трампу вдалося лише зачинити на ключ кордон для нелегальних мігрантів з півдня.

Решта обіцянок - у тому числі про завершення війни Росії проти України впродовж 24 годин - залишилися обіцянками.

Від 20 січня 2025 року минуло понад 15 тисяч годин. І за цей час відносини між США й Україною переживали карколомні злети і падіння, немов на "американських гірках".

Третього листопада в Америці відбудуться проміжні вибори.

Посередині другої президентської каденції Дональда Трампа американці повністю переобиратимуть Палату представників і обиратимуть третину Сенату.

Восени 2026 року, у розпал передвиборчої кампанії, Україна вкотре стала фактором внутрішньої політики США.

У жовтні Київ, за численними заявами українських посадовців, почав фіксувати перебої з інформуванням про пуски балістичних ракет РФ по Україні, а також сповільнення "Старлінків" до швидкості, яка не дозволяє українцям збивати російські реактивні "Шахеди".

Білий дім і Пентагон дотепер не визнають втручання у роботу "Старлінків" або призупинення обміну розвідданими.

Усе це - на тлі закликів Дональда Трампа на адресу Володимира Зеленського "укласти угоду з РФ", тобто щонайменше віддати Росії неокуповану частину Донбасу.

У себе вдома Трамп безперестанку закликає американських виборців "уявити, наче він є у бюлетені" та з відповідним настроєм йти голосувати за республіканців на проміжних виборах.

Однак його порада може виявитися контрпродуктивною.

Згідно з опитуванням Reuters/Ipsos від 19 жовтня, рейтинг президента Трампа упав до історично низького 31%.

Для порівняння: понад 52% американців позитивно оцінюють українського президента Володимира Зеленського, який є найпопулярнішим закордонним лідером серед американців.

Водночас для України ці вибори потенційно можуть принести геть новий Конгрес із демократичною більшістю в обох палатах, що може пришвидшити рішення щодо надання Києву допомоги.

"Жовтневий сюрприз"

Негативну для республіканців траєкторію електоральних вподобань американського виборця не зміг змінити й "жовтневий сюрприз".

Так називають феномен американської політики, який зазвичай трапляється за місяць до голосування і здатен радикально вплинути на результат виборів у листопаді.

"Жовтневим сюрпризом" може бути скандал, викриття або якась гучна новина.

Та цього політичного сезону таким "жовтневим сюрпризом" став розворот Дональда Трампа від України у бік Росії.

Прикметно, що Україна вже 30 років є стратегічним партнером США, а РФ в американських документах визначена цілою палітрою некомпліментарних термінів - від супротивника до джерела загрози.

Стратегія американського президента очевидна: він поспішає якнайшвидше заморозити війну Росії проти України і презентувати це як особистий козир та втілення давньої обіцянки завершити війну, нехай і не за 24 години.

Проте традиційні методи Трампа - тиском примусити сторону погодитися на його умови - цього разу ще не дали результату.

Натомість збій у роботі "Старлінків", як і призупинення інформування Вашингтоном про балістичні удари по Україні боляче вдарили не лише по українцях, але й по репутації Америки загалом та Дональда Трампа зокрема.

Тема призупинення допомоги Україні на тлі найсмертельніших за всю широкомасштабну війну ударів Росії по українських цивільних виявилася настільки токсичною, що ані Дональд Трамп, ні члени його кабінету не змогли знайти серед себе тих відповідальних осіб, які власне могли вимкнути Україні розвідку та сповільнили роботу "Старлінків".

Натомість представники американської сторони, у тому числі держсекретар Рубіо, відкидають інформацію про обмеження ними швидкості "Старлінків".

Станом на 21 жовтня українська влада продовжує наполягати, що швидкість "Старлінків" так і не відновлено повністю.

Тінь імпічменту

Обраний третього листопада Конгрес розпочне роботу за два місяці - третього січня 2027 року.

Соцопитування вказують на майже гарантовану перемогу демократів у Палаті представників і їхні серйозні шанси взяти й більшість у Сенаті.

Якщо демократична партія зможе перетворити імпульс виборця до змін на "блакитну хвилю" або навіть "блакитне цунамі", Дональд Трамп, ймовірно, перетвориться на "кульгаву качку".

Та він й надалі зберігатиме достатньо важелів на внутрішню і зовнішню політику США і зможе використовуватиме власний арсенал – від введення в дію виконавчих указів в обхід голосуванню в Конгресі до накладання вето на рішення конгресменів.

У разі перемоги демократів чинному президенту загрожує вже третя процедура імпічменту.

Про це попереджає як він і його однопартійці, так і демократи.

Представники демократичної партії у Палаті представників планують розслідувати кілька напрямків діяльності Дональда Трампа, та головним буде перевірка ймовірних фінансових схем та використання посади задля отримання особистих прибутків.

Однак для того, щоби відправити Трампа у відставку, Сенату знадобляться дві третини голосів. А це нереальна для демократичної партії цифра.

Тож навряд чи Дональд Трамп добровільно піде з посади, а Джей Ді Венс дочасно сяде в крісло президента.

То якою буде політика США щодо України після проміжних виборів?

Розгляньмо три основні сценарії.

Усі вони засновані на базовому очікуванні, що обидві партії визнають майбутні результати виборів.

Однак варто зауважити: міжнародні спостерігачі ОБСЄ на проміжні вибори-2026 до США не приїдуть, адже адміністрація Дональда Трампа їх просто не запросила.

Також дедалі частіше лунає гіпотеза про можливість оголошення Трампом надзвичайного стану у сфері нацбезпеки напередодні проміжних виборів.

Таку версію озвучив Стів Беннон, а Дональд Трамп заявив, що в минулому траплялися й дивніші речі.

"Блакитне цунамі"

Перед другим обранням на посаду президента Дональд Трамп обіцяв американському виборцю побороти міграцію, знизити ціни, не розпочинати вічних війн, відкрити файли Епштейна і за 24 години завершити війну Росії проти України.

З усіх цих обіцянок президенту США вдалося без зовнішнього тиску, як із файлами Епштейна, частково втілити лише одну – приборкати міграційну кризу.

Але надзвичайно дорогою ціною.

У січні 2026 в Міннеаполісі під час протестів агенти Міграційної та митної правоохоронної служби США (ІСЕ ) застрелили двох американських громадян.

Рене Ніколь Гуд, мати трьох дітей, саме поверталася на машині з садочка.

А Алекс Претті вже лежав знерухомлений на землі, коли в нього випустили 10 куль.

Відео загибелі співгромадян нажахали американців.

І попри фіксацію рекордного падіння спроб нелегального перетину кордону з боку Мексики, лише 41% американців підтримують курс Трампа щодо міграції.

Розпочата у лютому спільна з Ізраїлем війна проти Ірану, яка спричинила закриття Ормузької протоки і зупинку транспортування через неї нафти з країн Перської затоки, підкинула ціни у США не лише на пальне, але й на продукти і товари першого вжитку.

Це на додачу до первинного стрибка цін після запровадження адміністрацією Трампа тарифів.

А звинувачення на адресу України і її керівництва у небажанні завершити розпалену Росією війну наштовхнулися на критику не лише серед демократів, але й однопартійців Дональда Трампа.

Неабиякої уваги виборців привертає також факт збагачення чинного президента під час каденції у Білому домі та залученні членів його родини і найближчого оточення до криптовалютного бізнесу, створенні дата-центрів для індустрії ШІ та отриманні афілійованих зі старшими синами Трампа контрактів і позик від Пентагону.

Криза довіри республіканського виборця щодо Трампа і партії виникла під час саги навколо опублікування файлів Епштейна, в яких ім'я Трампа згадується тисячі разів.

Ці і не лише фактори рикошетом б'ють по республіканських кандидатах і третього листопада можуть спричинити справжнє "блакитне цунамі".

Тож у випадку переконливої перемоги на проміжних виборах демократична партія здатна заволодіти більшістю у Палаті представників та у Сенаті.

У такому разі Конгрес зможе радикально змінити політику щодо України.

По-перше, демократи контролюватимуть усі головні комітети, а відтак зможуть і самостійно виносити на голосування законопроєкти щодо підтримки України, не наштовхуючись на блокування з боку республіканців.

По-друге, Конгрес зможе ефективніше протидіяти спробам адміністрації Білого дому згорнути підтримку України. Приміром, деякі демократи, як і республіканці, вже подали ініціативи проти "дизельної угоди" з РФ.

По-третє, демократи зможуть в рази прискорити надання допомоги Києву. Як заявив член Палати представників Джим Гаймс, пакети допомоги Україні проходитимуть через Конгрес не впродовж дев'ятьох місяців, а за дев'ять днів або дев'ять тижнів, і меседж підтримки до України лунатиме інакше.

І хоча такий сценарій видається найоптимістичнішим для України, рішення Конгресу зможе й надалі ветувати президент.

Класичний сценарій

За цим сценарієм, демократична партія одержує перемогу в Палаті представників, а от Сенат надалі контролюють республіканці.

У такому випадку «кульгавість» Дональда Трампа для Конгресу ставатиме дедалі очевиднішою, а його роль радикально слабшатиме.

Палата представників на чолі з демократами контролюватиме бюджет і зможе зупиняти угоди США із Росією.

Натомість лояльні до Трампа республіканці у Сенаті можуть чинити дзеркально і зупиняти підтримку України.

Цей сценарій є синонімом потенційних урядових шатдаунів та багатомісячних блокувань і дискусій про те, як само допомагати Україні і чи варто взагалі.

Подібна ситуація вже була наприкінці каденції президента-демократа Джо Байдена, коли на проміжних виборах 2022 року республіканцям вдалося отримати більшість у Палаті представників.

Тоді Дональд Трамп ще не був президентом, а лише кандидатом у президенти США. Та попри це він уже домінував в американській політиці.

Його союзники в Конгресі відмовлялися погоджувати військову допомогу Україні без голосування законопроєктів про південний кордон США із Мексикою.

Блокування з боку республіканців тривало пів року і завершилося розділенням пакету на окремі законопроєкти. Економічну частину допомоги Україні формально надали у вигляді макрокредиту, виконавши одну з вимог Трампа.

Однак цей кредит був записаний як такий, що можна буде списати.

Утім це не завадило Дональду Трампу записати собі позику, яку Україна може не повертати, перемогою у зміні наративу про безкоштовну допомогу.

Збереження status quo

Зважаючи на попередні помилки соцопитувань, які не демонстрували реального рівня підтримки Дональда Трампа, а також специфіки підрахунку голосів, існує крихка ймовірність на збереження республіканської більшості в обох палатах Конгресу.

Це потенційно найскладніший сценарій для України.

Попри посилення критичних голосів усередині республіканської партії на адресу Дональда Трампа, адміністрація Білого дому спільно з Конгресом зможуть продовжити тиск на Україну і вимагатимуть від Києва територіальних та інших поступок без урахування інтересів ані України, ні Європи.

Цей сценарій має негативні наслідки і для Вашингтона.

Якщо США посилюватимуть тиск на Україну, яка продовжує оборонятися від російської агресії, а українські військові надалі час від часу фіксуватимуть відсутність попереджень про балістичні удари РФ або зменшення швидкості "Старлінків", це битиме по іміджу та довірі до Америки у світі.

Подальші такі потенційні кроки лише посилять імпульс, зокрема, європейських країн до автономності від американських технологічних рішень та радикально звузить для оборонних компаній США пул закордонних клієнтів.

Адже на неодноразових прикладах України, попереднього разу – у березні 2025 року - іноземні уряди зможуть зробити висновки, що Вашингтон здатен одноосібно вимикати доступ до критичних технологій своєї зброї, обнуляючи її цінність для потенційних покупців.

Цікаво, що більшість тієї американської зброї, яку європейські країни через програму PURL закуповують для України, виробляється саме в «червоних» штатах, де населення традиційно голосує за республіканців.

Збереження статусу кво лише посилить позиції Європи у переговорному процесі про завершення війни, а Київ дедалі більше орієнтуватиметься не на Вашингтон, а на Брюссель, Лондон, Осло, Берлін і Париж.

Утім, ця сила може тривати недовго, адже президентські вибори у Франції навесні 2027 року здатні розколоти дотепер практично одностайну офіційну позицію Європи щодо підтримки України.

Старт президентської кампанії

Вже четвертого листопада, відразу після оприлюднення результатів проміжних виборів, у Сполучених Штатах неофіційно стартує президентська кампанія.

Два очевидні претенденти у кандидати від республіканської партії – віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо – на тлі послаблення ваги Дональда Трампа і втрати ним популярності вже певний час намагаються дистанціюватися від чинного президента.

Обидва презентують себе як віддані християни.

Обидва є багатодітними батьками і виховують чотирьох дітей.

Утім питання війни в Україні нікуди з повістки не зникне.

І кадри з загиблими українськими малюками на тлі повідомлень про затримку Америкою постачань ракет до ППО або призупинення надання розвідданих не стануть гарною рекламою на виборах.

Відтак кандидати намагатимуться якомога обережніше, хай і в загальному фарватері наративу Дональда Трампа про потребу якнайшвидшого завершення війни, провадити політику щодо України.

Один із потенційних претендентів на роль майбутнього президента – чинний голова Пентагону Піт Геґсет – на запитання про обмеження роботи "Старлінків" вкотре заперечив роль Пентагону і додав, що "звичайно, ми бажаємо українцям успіху".