Зустріч "дорогих друзів". Як проходить візит Путіна до Китаю і які перші результати

Веселі діти – є. Почесна військова варта – є. Гарматні залпи й духовий оркестр – є. За кілька днів після візиту Дональда Трампа у Китай прибув Володимир Путін, якого Пекін також зустрів фанфарами. Як проходить його зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном і які її перші результати?

Сторони вже згадали війну Росії проти України, проте нічого нового почути поки що не вдалось.

Близько 11 ранку в Пекіні (6-та за Києвом) Путіна з усіма почестями зустріли на червоній доріжці біля Великої зали народних зборів. Він назвав Сі "дорогим другом" і сказав, що давно чекав на цю зустріч.

У вступних заявах Сі сказав Путіну, що світ ризикує повернутися до "закону джунглів" – маючи на увазі війну на Близькому Сході. Він також заявив, що обидві країни мають працювати разом, щоб просувати "більш справедливу систему глобального управління".

При цьому про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке Пекін досі відмовляється засудити, він не згадав. Але у комюніке зустрічі Росія і Китай згадали російську війну проти України.

Пекін прагне підкреслити, що Сі – це лідер, з яким хочуть зустрічатися світові керівники.

Оглядачі зауважують, що цей візит майже дзеркально повторює прийом Дональда Трампа минулого тижня.

Про терміни будівництва газового трубопроводу "Сила Сибіру 2" — ключового питання в економічному співробітництві Москви й Пекіна — сторони наразі не домовилися, кажуть представники сторін.

Заяви про Україну і газ

Після переговорів двох президентів Росія і Китай оприлюднили розлогу спільну заяву про зміцнення їхніх відносин.

Однак вона не містить ознак значних проривів і радше повторює вже відомі позиції, говорить Віталій Шевченко, головний аналітик BBC Monitoring.

Щодо ключового питання російських постачань газу, у ній лише зазначається, що президенти Путін і Сі "домовилися й надалі поглиблювати всеосяжні партнерські відносини у сфері енергетики" та "поглиблювати взаємовигідну співпрацю в галузях нафти й газу, а також вугільної промисловості".

Стосовно війни Кремля проти України Росія і Китай заявили, що мають бути усунуті "першопричини" конфлікту — це формулювання з риторики Москви, яким там намагаються пояснити вторгнення до України.

У заяві також зазначається, що необхідно поважати Статут ООН, що знову підтверджує небажання Пекіна відкрито підтримувати війну, яка порушує міжнародне право.

Порядок денний Путіна

Одне з ключових питань в економічному співробітництві Москви й Пекіна — будівництво газопроводу "Сила Сибіру 2", який має з'єднати Росію з північним Китаєм.

Москва і Пекін загалом досягли розуміння щодо основних параметрів проєкту "Сила Сибіру 2", однак про терміни будівництва газопроводу сторони наразі не домовилися, заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.

"Чітко поки що ні. Це все ж таки комерційна інформація. Але це досить велике досягнення", — сказав представник Кремля.

Помічник президента Юрій Ушаков, відповідаючи на запитання, чи вдалося досягти домовленостей в енергетичній сфері, сказав: "Ну, так. У деяких, причому дуже важливих, питаннях домовилися".

Раніше Путін говорив Сі, що Росія готова бути надійним постачальником енергоносіїв на тлі дефіциту, спричиненого війною в Ірані.

Володимир Путін навіть запланував сьогодні чаювання з Сі в закритій штаб-квартирі Комуністичної партії.

Пізніше обидва лідери, як очікується, візьмуть участь в офіційній церемонії підписання угод. Країни загалом підпишуть 21 документ, повідомив журналістам цього тижня помічник Путіна.

Серед них, за даними російських державних медіа, два матимуть ключове значення:

Як пише редактор Служби моніторингу BBC Віталій Шевченко, Китай є ключовим для виживання режиму Путіна та його війни проти України.

"Без китайських грошей і технологій саме виживання режиму Володимира Путіна опинилося б під питанням – а його війна проти України давно б завершилася", – пише Шевченко.

Він нагадує, що Китай є найбільшим торговельним партнером Росії: Пекін купує майже половину її нафтового експорту, і президенту Путіну потрібні ці гроші, щоб утримувати російську економіку на плаву, продовжувати війну й залишатися при владі.

Крім того, як зазначає редактор Служби моніторингу BBC, критично важливі китайські комплектуючі для російської зброї – зокрема для дронів, які атакують Україну. Зрештою китайські споживчі товари, наприклад, автомобілі, замінюють росіянам західні аналоги після того, як їхні виробники залишили російський ринок через війну проти України.

"Навіть якщо Китай прямо не висловив підтримки війні – він також не використав свої важелі впливу, щоб її зупинити", – підсумовує журналіст BBC.

Путін також запросив Сі відвідати Росію наступного року, додавши, що відносини між Пекіном і Москвою "сприяють глобальній стабільності".

Востаннє Сі відвідував Росію у травні минулого року.

Росія хоче продавати Китаю більше енергоносіїв

Напередодні після прибуття до Пекіна Путін заявив, що на тлі кризи на Близькому Сході Росія зберігає за собою роль надійного постачальника енергоресурсів, а Китай залишається відповідальним споживачем.

Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, включно з постачаннями трубопроводами та морськими перевезеннями.

Для Москви експорт енергоносіїв залишається ключовим джерелом доходів, зокрема для фінансування війни в Україні, тому Росія прагне укладати нові угоди в енергетичній сфері.

Дефіцит енергоресурсів, пов'язаний із війною США та Ізраїлю з Іраном, може підсилити аргументи Росії на користь газопроводу як довгострокового джерела газу, однак Пекін, можливо, віддає перевагу дотриманню своєї стратегії диверсифікації постачань.

Про США та війну в Ірані

Сі заявив Путіну, що повне припинення війни в Ірані є "вкрай нагальним".

Це складна позиція для китайського лідера з огляду на вторгнення Росії в Україну у 2022 році, пише кореспондентка ВВС з Китаю Лаура Бікер.

Пекін намагався зберігати нейтральну позицію в цій війні. Водночас немає сумнівів, що він не хоче поразки свого союзника - Росії, оскільки може вважати, що це поставить під загрозу стабільність північного сусіда.

Те, що відрізняє війну в Ірані, - це те, що вона завдає шкоди інтересам Китаю. Пекін має запаси нафти, однак не видно кінця цьому конфлікту, який заблокував Ормузьку протоку.

Близько 45% китайської нафти транспортується через цей життєво важливий морський шлях. Натомість Росія забезпечує Китай приблизно 18% його потреб у нафті.

У своїй спільній лідери Китаю та Росії засудили різні форми військового авантюризму у світі, і, ймовірно, маючи на увазі дії США в Ірані та Венесуелі.

Сі та Путін засуджують "підступні військові удари по інших країнах, лицемірне використання переговорів як прикриття для підготовки таких ударів, ліквідацію лідерів суверенних держав, дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в цих державах і провокування зміни режиму, а також зухвале викрадення національних лідерів для суду".

Сі та Путін дедалі більше позиціонують себе як авангард нового міжнародного порядку на тлі занепокоєння щодо нинішнього світового устрою під час другої президентської каденції Трампа.