Диплом є, роботи немає: чи варто сьогодні йти в університет

Чи варто сьогодні вступати до університету, якщо вакансій для випускників стає менше, деякі професії змінюються під впливом штучного інтелекту, а вартість вищої освіти постійно зростає?

На початку нового навчального року британські медіа шукають відповідь на це запитання.

Журналіст Independent і викладач Університетського коледжу Лондона Сарфраз Манзур пропонує подивитися на вищу освіту через цифри.

Він зізнається, що нинішня ситуація змушує замислитися навіть його самого: навчання на програмі, де він викладає, коштує майже 20 тисяч фунтів на рік для британських студентів та понад 35 тисяч фунтів для іноземців. І це без урахування витрат на проживання.

"Я люблю викладати, але за таких цін чи справді університет досі того вартий?" - запитує Манзур.

Диплом як інвестиція - але не для всіх

Дослідження британського Інституту фіскальних досліджень (IFS), про яке пише Guardian, показало: приблизно кожен четвертий британський випускник у підсумку може опинитися у фінансовому мінусі через отримання університетської освіти. Особливо ризикованими з погляду майбутніх доходів є деякі творчі спеціальності.

Але загальна картина інша. За розрахунками IFS, більшість випускників за роки трудової кар'єри зароблять приблизно на 100 тисяч фунтів більше завдяки вищій освіті. Найбільшу віддачу, зокрема, дають такі напрямки, як економіка та медицина.

"Ризик є, і університет не окупається фінансово для кожного, - визнає старша наукова економістка IFS Кейт Огден. - Але якщо подивитися на людей, які навчалися в університеті, то для більшості це й далі залишається досить надійною інвестицією в майбутнє".

З цим погоджується Нік Гіллман, виконавчий директор дослідницького інституту Higher Education Policy Institute. Попри нинішні проблеми, він радить своїм дітям здобувати вищу освіту.

"Це й досі дуже, дуже хороша інвестиція", - каже Гіллман.

Ба більше - нинішній стан ринку праці, на його думку, не обов'язково є аргументом проти університету.

"Коли ринок праці у поганому стані, нелогічно отримувати менше знань і навичок. Навпаки, що краща у вас освіта, то більше ви захищені і легше знайдете своє місце".

Гіллман також звертає увагу на альтернативи - наприклад, програми, які дозволяють одночасно навчатися в університеті та працювати, отримуючи практичний досвід і зарплату. Водночас він визнає: потрапити на таку програму дуже складно.

Журналіст Independent Сарфраз Манзур проводить паралель з початком власної кар'єри.

Він закінчив університет у Манчестері в 1992 році - під час рецесії. Знайти роботу за фахом не вдалося, тож довелося перебиватися тимчасовими й малооплачуваними підробітками. Серед них була робота оператором довідкової служби.

Але сьогоднішнім випускникам, на його думку, у певному сенсі ще складніше.

"Роботи, які я виконував після випуску, здебільшого зникли, а в дев'яностих мені не доводилося боятися штучного інтелекту", - пише Манзур.

Він вважає, що складний ринок праці не робить університет безглуздим.

За його словами, якщо випускникам із дипломами зараз важко, то людям без навичок і кваліфікацій доводиться ще важче.

Університет як вихід із звичного середовища

Економічна віддача - лише частина цієї історії, пише Independent. Манзур згадує свої університетські роки й визнає: найяскравіші спогади пов'язані зовсім не з лекціями та іспитами. Він пам'ятає концерти, друзів, нічні прогулянки та відчуття свободи.

"Я багато чого навчився за роки в університеті, але освіта була лише частиною цього", - пише він.

Для нього університет став передусім часом самостійності. Він виріс у консервативній британсько-пакистанській родині й сприймав переїзд з дому як можливість нарешті зрозуміти, ким він є сам.

"Університет був місцем, де я зрозумів, хто я, коли я не син", - згадує журналіст.

Тому молодим людям він радить, якщо є така можливість, навчатися далеко від дому.

Нік Гіллман із Guardian також вважає, що вищу освіту не можна оцінювати лише за майбутньою зарплатою.

"Ви йдете туди не тільки заради роботи в майбутньому. Ви йдете туди, щоб подорослішати і дуже часто провести найкращі роки свого життя".

Одного диплома вже недостатньо

Але романтика університетських років закінчується там, де починається ринок праці.

Ден Хоуз, співзасновник британського кадрового агентства Graduate Recruitment Bureau, наголошує: сьогодні студентам доводиться думати про майбутню роботу набагато раніше.

"Ви маєте сприймати перший день в університеті як початок своєї кар'єри", - каже він.

Його порада - заздалегідь уявити, яким має бути резюме випускника, а потім підбирати під цю мету стажування, проєкти та навички.

"Однак дипломи за різними спеціальностями та в різних університетах дають різні можливості на ринку праці", - попереджає Хоуз.

Для низки професій - юриста, лікаря, інженера чи викладача - вища освіта й далі залишається необхідною умовою.

Хоуз також вважає, що штучний інтелект не обов'язково зробить вищу освіту непотрібною.

"У короткостроковій перспективі ШІ може витіснити деякі посади в секторах, де робота переважно складається з виконання стандартних процесів. Але за три роки студенти випускатимуться вже з базовими знаннями про ШІ, і тому їхній набір навичок особливо цінуватиметься".

Що залишається після диплома

Експерти пропонують подивитися на це з різних боків.

Для Guardian головне питання економічне: наскільки обрана спеціальність і конкретний університет допоможуть вийти на ринок праці.

Для Independent - більш особисте: що університет дає людині, крім диплома.

Манзур зізнається, що майже не може назвати конкретних кар'єрних переваг, які дав йому диплом. Але саме університетський Манчестер став містом, де почалося його професійне життя. Досвід роботи на Granada Television згодом привів його в телевізійну журналістику, а співпраця з Manchester Evening News стала стартом журналістської кар'єри.

І якби у 18 років йому знову довелося робити цей вибір, попри значно вищу вартість навчання, він знову обрав би університет.

Але за однієї умови: це має бути хороший університет, можливість жити самостійно й використати ці роки не лише заради диплома, а й для розвитку, творчості та пошуку себе.