"Я 11 років лікувала рак, якого в мене не було". Як лікар роками ставив людям хибні страшні діагнози

Беккі Джонс був лише 21 рік, коли їй сказали, що в неї невиліковна пухлина мозку і їй залишилося жити кілька місяців.

Вона щойно познайомилася зі своїм партнером і мріяла про кар'єру в поліції, але раптом майбутнє стало похмурим.

Діагноз, поставлений досвідченим онкологом, призвів до 11 років хімієтерапії, яка змінила її життя. Їй регулярно було зле, вона не могла брати участь у сімейних заходах, її кар'єрні плани були зруйновані, а сама вона постійно жила "як на голках".

Тепер, у 34 роки, вона дізналася, що насправді ніколи не хворіла на рак - у неї було запалення мозку, яке можна було лікувати стероїдами.

Мати двох дітей - одна з понад 40 пацієнтів, які через тривале або непотрібне лікування раку подали позов проти фонду Національної служби охорони здоровʼя Британії "Університетські лікарні Ковентрі та Ворикширу" (UHCW).

"Мені знову і знову казали, що без хімієтерапії я помру", - розповіла жінка.

Він зруйнував моє життя

Як розповідає Джонс, коли вона була ще зовсім юна, професор Іан Браун із Університетської лікарні Ковентрі сказав, що їй доведеться приймати хімієтерапевтичний препарат темозоломід (TMZ) до кінця життя.

Це попри те, що рекомендації передбачають шість курсів лікування протягом шести місяців.

Коли вона звернула увагу на численні знімки, на яких, схоже, не було жодних ознак пухлини, консультант, за її словами, відповів, що її не буде "видно неозброєним оком".

Лише у 2025 році, коли в лікарняному фонді почали переглядати випадки онкологічних захворювань, пов'язані з Брауном, вона дізналася правду.

"У мене ніколи не було пухлини мозку. Мені поставили неправильний діагноз, і я без жодної причини проходила все це лікування протягом більшої частини свого дорослого життя", - розповіла жінка.

"Він просто зруйнував моє життя", - додала вона.

Ще багато пацієнтів Брауна розповіли BBC, що роками приймали TMZ, через що у них виникли різноманітні серйозні проблеми зі здоров'ям.

Одна пацієнтка сказала, що, на її думку, препарат спричинив у неї безпліддя, тоді як в іншої після 100 непотрібних курсів лікування розвинулася лейкемія.

Попередні результати перевірки, проведеної Королівською колегією лікарів (RCP), показали, що пацієнтам у цій лікарні регулярно призначали тривалі курси препарату, хоча "доказів користі було мало або взагалі не було".

У звіті зазначається, що недоліки в роботі персоналу лікарні стали "зрадою довіри пацієнтів". Також виникло питання, чому фармацевтичні онкологічні команди не звернули уваги на те, що пацієнти безперервно отримували пероральну хімієтерапію протягом 10-15 років.

Фонд UHCW відмовився коментувати окремі випадки, але заявив, що вжив заходів для забезпечення "більш ретельного контролю за призначенням і використанням темозоломіду".

У 2012 році життя Джонс лише починалося. Вона працювала операторкою камер відеоспостереження на стадіоні "Ковентрі Сіті". Там вона познайомилася зі своїм хлопцем Пітом, який працював стюардом. Однак невдовзі у неї почалися сильні мігрені, і вона звернулася по медичну допомогу.

Їй зробили біопсію мозку, яку провів приватний нейрохірург.

Однак, за словами Фіони Тінслі, партнерки юридичної фірми Brabners, професор Браун діагностував у неї гліобластому четвертого ступеня, одну з найбільш агресивних форм раку мозку, ще до того, як були готові результати біопсії.

BBC кілька разів намагалася зв'язатися з професором, який нині перебуває на пенсії.

Джонс назвала роки, протягом яких вона приймала хімієтерапевтичні препарати, "жахливими".

"Мене постійно нудило, болів живіт, з'являлися виразки в роті, я щодня почувалася виснаженою. Це було жахливо", - сказала вона.

Препарат вплинув на всі сфери її життя: через страх інфекцій вона уникала громадських заходів і сімейних зустрічей.

Спочатку у неї також забрали водійські права, а згодом обмежили право керувати автомобілем.

"До лікування я постійно ходила в спортзал, бігала, а ми з Пітом часто ходили разом у ресторани. Очевидно, після початку лікування я вже не могла цього робити", - пояснила вона.

Також парі сказали, що вона не зможе завагітніти.

"Згодом у мене народилося двоє дітей, і він сказав, що обоє - диво", - розповіла жінка.

Її лікування тривало понад десять років, аж раптом у 2024 році вона отримала телефонний дзвінок від лікаря, який повідомив, що хімієтерапію їй припиняють.

"Він не пояснив, чому. Сказав, що Іан Браун вийшов на пенсію - це було перше, що я про це почула", - розповіла Джонс.

Їй сказали, що на всі запитання відповість її новий онколог, але його імені їй не повідомили.

"Я не знала, що робити, куди звертатися, з ким говорити, тому що в той період лікарня не надавала мені жодної підтримки", - сказала вона.

У травні 2025 року, після незалежного аналізу результатів обстежень нейрохірургами та радіологами, яких залучили її адвокати, Джонс повідомили, що насправді в неї ніколи не було раку мозку.

Насправді вона страждала на пухлиноподібну демієлінізацію - запальний процес, який зазвичай лікують неврологи, призначаючи сильнодіючі стероїди.

Джонс дізналася про це під час відеодзвінка зі своїми адвокатами та експертами.

"Коли ми про це дізналися, у всіх на очах були сльози", - сказав Тінслі, який представляє інтереси багатьох із цих пацієнтів.

Перевірка RPC, у якій професора Іана Брауна не називали на ім'я, а позначили як "лікар Y", показала, що з 20 розглянутих випадків 15 загалом були визнані незадовільними. Сам консультант у перевірці участі не брав.

За висновками команди, було "дуже мало доказів" того, що ризики прийому препарату належним чином розуміли та документували.

У попередніх висновках також ішлося про "недостатню клінічну пильність" у деяких випадках і брак співпраці з колегами з мультидисциплінарної команди, через що потенційні діагностичні помилки могли залишатися непоміченими.

Джонс назвала ці висновки "моторошними".

"Справа не лише в тому, що він робив, а й у тому, що йому так довго дозволяли діяти самостійно", - додала вона.

"Складалося враження, ніби він працював сам по собі, і ніхто не контролював, що саме він робить".

Подальші розслідування

Представник Фонду UHCW повідомив, що всіх пацієнтів, яких це стосувалося, повторно оглянули старші лікарі, "і для них розробили відповідні плани лікування".

"Ми також проводимо незалежну перевірку наших процедур для повідомлення про проблеми. Її здійснює незалежна сторона, щоб переконатися, що працівники почуваються повністю захищеними та впевнено повідомляють про будь-які занепокоєння".

"Траст вивчить повний звіт RCP після його публікації та вживатиме подальших відповідних заходів з огляду на його висновки", - кажуть у Фонді.

"Ми хочемо запевнити нашу громаду, що безпека пацієнтів, якість їхнього досвіду та добробут залишаються нашими головними пріоритетами", - додали там.