Операція "Янус": в чому суть підозри директору НАБУ Кривоносу, яку вже скасували

Генеральний прокурор Руслан Кравченко перед своєю відставкою встиг оголосити, що підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. Все це сталося на фоні гучного розслідування НАБУ про можливу корупцію в офісі генпрокурора.

Пізно ввечері 14 вересня пресслужба Генеральної прокуратури заявила, що жодному керівнику антикорупційних органів підозри не вручали, заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу. Відтак, відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані.

Кравченко повідомив, що Кривонос підозрюється по ст. 358 (підроблення документів і їх використання) та ч. 4 ст. 368 (одержання хабаря службовою особою, яка займає відповідальне становище, у великому розмірі) Кримінального кодексу.

Пресслужба НАБУ у своїй заяві наголошує на тому, що жодної підозри станом на ранок понеділка Кривоносу "офіційно не було вручено". Саму ситуацію в бюро вважають "атакою на незалежні антикорупційні органи".

Президент Володимир Зеленський вже направив до Верховної Ради подання на відставку Кравченка, яке мають розглянути завтра.

14 вересня на фоні гучного скандалу на сайті президента з'явився наказ про відсторонення Кравченка з посади генерального прокурора.

Операція "Янус"

Руслан Кравченко оприлюднив відеозапис, де частково розкривається суть підозри директору НАБУ в підробці документів.

На відео показані фрагменти допиту у слідчого громадянки Хомченко Світлани Володимирівни (титрована під кодовим ім'ям "Рея").

Вона каже, що в 2009 році погодилась на прохання своєї знайомої записати Семена Кривоноса (титрований як "Янус") батьком свого сина Максима.

При цьому жодних стосунків з ним вона не підтримувала і зробила це начебто, щоб допомогти йому при працевлаштуванні за кордоном.

На думку слідства, такі дії майбутній директор НАБУ вчинив виключно для того, щоб підпасти під амністію як батько неповнолітньої дитини.

Амністія мала б допомогти йому уникнути покарання у справі про нібито підкуп виборців в київських університетах. Цю справу розглядав Голосіївський районний суд в 2008 році.

Тоді суддя дійсно звільнив Кривоноса від кримінальної відповідальності саме у зв'язку з наявністю неповнолітньої дитини на утриманні.

У відео Кравченка йшлося, що нібито Кривоніс роздав студентам 15 тисяч гривень (тоді це було 3 тисячі доларів).

Показово, що під час конкурсу на обрання керівника НАБУ у Кривоноса питали про рішення суду щодо амністії і можливого підкупу. Тоді Кривонос назвав обвинувачення у підкупі "маячнею".

Комісія не побачила порушень принципів доброчесності у тих подіях.

"Я був керівником студентського активу, у 2007 році ми з групою студентів пішли проти адміністрації одного з університетів через їхнє намагання схилити студентів до голосування за потрібного кандидата. Фактично на нас тоді нацькували представників правоохоронних органів. Підкупу ніякого не було", - вказував в 2023 році Кривоніс.

Зараз генпрокуратура заявляє, що директор НАБУ не виконував батьківських обов'язків і свідомо використовував підроблені документи.

Ба більше, в 2018 році він нібито подав заяву до суду, щоб видалити з державних реєстрів відомості, що він є батьком Максима Хомченка, оскільки згідно з тестом ДНК, вірогідність його батьківства складає 0,00%.

В рішенні суду, яке оприлюднене в Єдиному судовому реєстрі, йдеться про те, що Кривонос начебто з 2007 року мав "тривалі близькі взаємовідносини зі Світланою Хомченко, які не були повʼязані спільним побутом та спільним проживанням".

Батьком її дитини в реєстрах записали Кривоноса оскільки у них було "взаємне переконання, що це спільна дитина сторін у справі і позивач є біологічним батьком".

Майже через 10 років він провів тест ДНК, який виключив можливість батьківства. Мати дитини проти цього рішення не заперечувала.

В підсумку Офіс генпрокурора вирішив, що в діях Кривоноса є ознаки злочину, передбаченого ч.2., ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу. Тобто використання завідомо підроблених документів для введення в оману суду.

Слід зазначити, що згідно з Кримінальним процесуальним кодексом термін притягнення відповідальності за цією статтею складає 5 років з моменту вчинення злочину. Відповідно, він міг сплисти в справі щодо директора НАБУ.

Однак в іншій підозрі - за ч.4 ст. 368 КК про можливий підкуп - строк давності складає 15 років.

Другий епізод

Другий епізод кримінального провадження щодо Кривоноса стосується подій 2014 року. Про це говориться в повному тексті підозри, який оприлюднив Руслан Кравченко.

Тоді Семен Кривонос обіймав посаду начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області.

За даними слідства, в той час до нього звернувся за допомогою сільський голова Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Петро Горбаченко.

Справа стосувалася питання отримання хабаря в розмірі 72 тис. доларів за виділення земельної ділянки в селі Тарасівка.

На цю ділянку претендував громадянин Рузматов В.В., який, згідно з законодавством, хотів безоплатно отримати цю ділянку для будівництва житлового будинку.

Однак коли сільський голова Горбаченко почув це прохання, то вирішив вимагати хабаря за цю процедуру. Для цього він організував безплатне виділення цієї земельної ділянки громадянину Оверченку В.В., а той вже начебто мав фіктивно продати її громадянину Рузматову.

Роль Кривоноса, за даними прокуратури, полягала в тому, щоб організувати завідомо неправдивий висновок оцінювача із суттєво заниженою вартістю вказаної землі, а також забезпечити нотаріуса для посвідчення угод.

Злочин не був доведений до кінця, бо Рузматов звернувся до правоохоронців і вся група спільників була розкрита.

Через 12 років після цих подій Офіс генпрокурора вирішив повідомити Кривоносу підозру в "організації видачі оцінювачем завідомо підробленого документа" (ч.3 ст. 358 КК) та у "проханні надати неправомірну вигоду службовій особі в особливо великому розмірі" (ч.4 ст. 368 КК).

Справа про начебто причетність Семена Кривоноса до корупції при виділенні земельної ділянки в Обухівському районі вже виринала в ЗМІ раніше.

Ба більше, в 2016 році він відмовився від посади очільника Одеського територіального управління НАБУ нібито саме після оприлюднення журналістського розслідування видання "Слідство.Інфо" про цю справу (щоправда, тоді в матеріалах суду йшлось про хабар 120 тис. доларів за виділення землі в Обухівському районі).

"Нікому по цій справі підозру не було вручено...По даній справі взагалі не підтвердилось жодного факту", - заявив тоді Кривонос журналістам і додав, що був лише двічі допитаний по цьому провадженню як свідок.