Україна в НАТО? Які ще сценарії обговорюють зі США та Європою

Автор фото, Getty Images/BBC
- Author, Олеся Жигалюк
- Role, ВВС News Україна
- Published
- Час прочитання: 6 хв
США обговорюють можливість вступу України до НАТО в обмін на територіальні поступки Росії, зокрема передачу їй Донбасу, пише Wall Street Journal з посиланням на учасників закритих переговорів.
За даними видання, спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер протягом останніх місяців обговорювали з українськими та європейськими представниками два можливі сценарії.
Перший передбачає, що Україна виводить війська з тієї частини Донбасу, яка досі перебуває під її контролем, а натомість отримує повноправне членство в НАТО.
За другим сценарієм бойові дії припиняються по нинішній лінії фронту. У такому разі частина Донбасу залишається під контролем України, а її безпеку має гарантувати міжнародна угода зі США та, можливо, європейськими країнами.
Як пише Wall Street Journal, Кушнер обговорював ці варіанти з Володимиром Зеленським та європейськими представниками під час зустрічей у Дубліні.
Цю ідею також порушували на переговорах в Об'єднаних Арабських Еміратах. Один з європейських лідерів розповів виданню, що подібний сценарій обговорювали ще в серпні.
Видання зазначає, що раніше цей варіант вважався нежиттєздатним, і ще на початку минулого року сам Трамп виключив можливість вступу України до НАТО, називаючи його неприйнятним для Москви.
Однак, за словами учасників переговорів, останніми місяцями ця ідея неодноразово підіймалася в бесідах Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з європейцями.
Росія, зі свого боку, вимагає від Києва відмовитися від прагнення вступити до Альянсу. Крім того, Москва наполягає, щоб військова присутність НАТО у Східній Європі була скорочена до рівня 1997 року.
Єдності щодо членства України в НАТО немає і серед західних союзників. Для вступу нової країни потрібна згода всіх членів Альянсу. Президент Франції Емманюель Макрон виступає за обговорення такої можливості, тоді як Німеччина ставиться до неї негативно.
Зеленський: Україна не збирається просто віддавати свої території
На тлі обговорень можливих територіальних поступок Володимир Зеленський окреслив позицію Києва. Спілкуючись із журналістами після саміту "Коаліції охочих" у Берліні 19 листопада, президент наголосив, що Україна не має наміру віддавати свої землі Росії.
"Якби ми хотіли віддати свою землю агресору, то могли б показати це ще у 2022 році. Але ми довели, що наша країна готова рішуче захищати свої домівки, свою землю, свої родини та, найголовніше, свою незалежність та свободу", - заявив Зеленський.
Він наголосив, що будь-які компроміси мають враховувати думку українського суспільства. Президент також дав зрозуміти, що готовий особисто обговорювати територіальне питання з російським лідером.
"Якщо Путін хоче говорити про території, нехай говорить зі мною", - сказав Зеленський. Він додав, що розмови про такі поступки залишаються для українців надзвичайно болючими.
Гарантії безпеки: Зеленський наполягає на реальній військовій присутності
Ще однією важливою темою переговорів у Берліні стали гарантії безпеки для України після завершення війни.
Раніше спецпосланець США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону вдалося переконати Москву в необхідності гарантій за принципом п'ятої статті Статуту НАТО про колективну оборону. За його словами, Росія загалом погоджується з цією концепцією, хоча й ставиться до неї скептично.
Однак Зеленський сумнівається, що партнери однаково розуміють, що саме мають передбачати такі гарантії, якщо Україна не стане повноправним членом Альянсу.
На думку президента, самих політичних обіцянок недостатньо. Україні потрібна присутність американських та європейських військових на її території, а також заздалегідь узгоджений механізм реагування на новий напад Росії.
"Частиною реальних гарантій за прикладом п'ятої статті має бути присутність американських та європейських сил і військових баз", - заявив Зеленський.
Він також наголосив, що надійні гарантії потрібні не лише для захисту країни, а й для залучення іноземних інвестицій після війни.
"Коаліція охочих" закликає Росію припинити удари по енергетиці
У саміті "Коаліції охочих" у Берліні взяли участь понад 25 лідерів, серед яких канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Учасники підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну та виступили за участь Європи в майбутніх мирних переговорах.
"Росія не зможе виснажити непохитну підтримку учасників коаліції та стійкість України", - йдеться у спільній декларації.
Лідери закликали Москву погодитися на енергетичне перемир'я на зимовий період і припинити атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Також вони закликали припинити удари по суднах, які перевозять українське продовольство Чорним морем.
Учасники саміту підтримали прямий діалог між Україною та Росією за участю США і Європи.
Водночас Володимир Путін заявив, що європейські представники мають спочатку приїхати до Москви, щоб російське керівництво могло переконатися в конструктивності їхньої позиції. Російський президент також відкинув можливість енергетичного перемир'я.
Після саміту Зеленський зустрівся з Джаредом Кушнером, Стівом Віткоффом та європейськими радниками з національної безпеки. За словами українського президента, сторони обговорили умови та порядок денний майбутніх багатосторонніх переговорів.
Київ розраховує, що американська сторона допоможе якомога швидше організувати зустріч за повноцінної участі Європи.
Трамп сумнівається в подальшій допомозі Україні
На тлі переговорів про можливу мирну угоду Дональд Трамп поставив під сумнів доцільність подальшої багатомільярдної допомоги Україні.
Під час телефонної розмови з учасниками "Коаліції охочих" американський президент говорив про велику кількість жертв війни та закликав європейські країни припинити витрачати на неї гроші, повідомляє Politico з посиланням на європейських чиновників.
За даними Financial Times, Трамп також розповів співрозмовникам про свої переговори з Володимиром Путіним і заявив, що той "готовий до миру". За словами джерел видання, американський президент говорив про "значний прогрес" на шляху до врегулювання.
Натомість колишня держсекретарка США Гілларі Клінтон різко розкритикувала дії Вашингтона. У колонці для New York Times вона звинуватила адміністрацію Трампа в послабленні військової підтримки України та закликала Конгрес терміново втрутитися.
Клінтон звернула увагу на уповільнення постачання ракет для систем Patriot, перебої з доступом Києва до супутникової системи Starshield та американської розвідувальної інформації.
На її думку, Росія, не маючи значних успіхів на фронті, посилює удари по цивільній інфраструктурі. Москва розраховує використати зимові морози, щоб зламати опір українців.
Особливе занепокоєння колишньої держсекретарки викликає нестача засобів для перехоплення російських балістичних ракет. За її словами, нова технологія перехоплення може з'явитися не раніше середини 2027 року.
Клінтон закликала Конгрес надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони, відновити розвідувальну підтримку та збільшити гуманітарну допомогу напередодні зими.
"Зараз час діяти, а не заспокоювати себе", - наголосила вона.
Саміт Трампа, Путіна та Сі
Ще одним тлом для нинішніх дипломатичних дискусій стала зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна в китайському Шеньчжені.
Лідери провели переговори та ухвалили спільну декларацію, у якій війну в Україні не згадали.
Після зустрічі Путін пообіцяв жорстко відповісти на український удар по Кримському мосту. Він також заявив, що європейські представники зможуть долучитися до мирних переговорів лише після візиту до Москви.
Times назвала саміт дипломатичним успіхом російського президента. На думку видання, результат зустрічі виявився навіть кращим, ніж Путін міг розраховувати ще два роки тому.
Водночас прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз публічно звернувся до російського лідера з прямим закликом припинити війну:
"Припини свою війну. Припини її негайно".
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах































