Росія б'є по американському бізнесу в Україні. Чому США мовчать

Відразу кілька західних медіа — New York Times, Associated Press та Guardian — звертають увагу, що під російські удари в Україні дедалі частіше потрапляють й об'єкти, пов'язані із західним, зокрема американським бізнесом.

Цю тему розкриває New York Times у статті про серію атак на активи американських компаній. Під ударами опинилися потужності Cargill, Coca-Cola, Mondelez, Boeing, Philip Morris, які продовжують роботу в країні попри війну.

За даними NYT, частина ударів виглядає не як випадкові влучання по інфраструктурі, а радше як послідовний тиск на американську економічну присутність.

Один з показових епізодів — атака дронів на зерновий термінал аграрного гіганта Cargill. На відео, яке верифікувало видання, видно, як протягом кількох хвилин по об'єкту б'ють сім дронів.

"Це безумство", - повторює водій вантажівки, який став свідком атаки.

New York Times також звертає увагу на завод Coca-Cola під Києвом, який, за даними видання, щонайменше тричі ставав ціллю російських безпілотників.

Один з ударів припав на сонячну електростанцію підприємства — об'єкт, який зазвичай не вважається пріоритетною військовою ціллю.

Водночас, як зазначає видання, більшість міжнародних компаній уникають публічного акцентування на таких атаках, остерігаючись реакції інвесторів, страхових компаній і фінансових ринків.

Політичний вимір у цій історії не менш чутливий, пише New York Times, оскільки адміністрація Дональда Трампа утримується від жорстких публічних заяв у відповідь на удари по американських об'єктах в Україні.

Білий дім не засудив жодної з атак, обмежуючись дипломатичними заявами про "занепокоєння".

Вашингтон, за даними видання, паралельно закликає Київ уникати ударів по російських об'єктах, пов'язаних з інтересами американського бізнесу.

Посол України у США Ольга Стефанішина заявила, що американська сторона просить країну не атакувати російський нафтовий термінал, через який експортується казахстанська нафта за участі американського капіталу.

На цьому тлі в Києві дедалі частіше говорять про подвійні стандарти: США фактично захищають власні економічні інтереси в Росії, але обережніше реагують на знищення американських активів в Україні.

Інші західні медіа, зокрема Associated Press, теж звертають увагу на те, що Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі далеко від лінії фронту — там, де зосереджені склади, виробничі потужності та об'єкти міжнародного бізнесу.

На думку агентства, це поступово змінює уявлення про Україну на Заході.

Якщо раніше інвестори виходили з того, що основні ризики обмежені прифронтовими регіонами, то тепер навіть західні області країни дедалі менше сприймаються як умовно безпечний тил.

І тут питання вже не лише в тому, чому Росія завдає таких ударів, а й у тому, наскільки Захід готовий сприймати їх як виклик власним стратегічним інтересам, резюмує видання.

Європа перестає чекати Вашингтон

На тлі невизначеності в американській політиці всередині Європейського Союзу посилюється запит на більшу самостійність.

Цій темі присвячений матеріал Guardian, який аналізує більш відкриту критику президента США з боку європейських лідерів.

Видання наводить заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який публічно поставив під сумнів ефективність зовнішньої політики США та розкритикував підхід Білого дому до міжнародних криз.

Втім, як підкреслює Guardian, йдеться не лише про політичні суперечності. У європейських столицях зростає розуміння, що ЄС більше не може повністю покладатися на США у питаннях безпеки, дипломатії та довгострокової стратегії щодо України.

Європа суттєво нарощує оборонні витрати, розширює військово-промисловий комплекс і поступово зменшує залежність від американських поставок озброєнь. Значна частина фінансової підтримки України нині фактично забезпечується саме європейськими країнами.

На цьому тлі ЄС дедалі більше сприймає себе не як молодшого партнера Вашингтона, а як окремий центр сили.

Саме тому Європа намагається повернути собі місце за столом переговорів щодо України.

Про це пише німецький Spiegel. За даними видання, у європейських політичних колах все активніше обговорюють можливих посередників між Києвом і Москвою.

Після того як президент Росії Володимир Путін запропонував кандидатуру колишнього канцлера Герхарда Шредера, цю ідею швидко відхилили.

Водночас сама дискусія про європейське посередництво триває.

Джерела Spiegel твердять, що в кулуарах обговорюється навіть фігура колишньої канцлерки Ангели Меркель як потенційної учасниці майбутнього переговорного формату.

Сам факт таких дискусій свідчить, на думку медіа, про прагнення Європи повернути собі політичну суб'єктність після періоду, коли дипломатичний процес навколо України значною мірою визначався у зв'язці Москва — Вашингтон.

Україна експортує технології

Тим часом Україна поступово змінює власну роль у відносинах із Заходом.

За даними Financial Times та CBS News, Київ і Пентагон готують угоду, яка відкриє можливість експорту українських дронів до США для випробувань і потенційних закупівель у майбутньому.

Фактично йдеться про визнання української оборонної індустрії як повноцінного технологічного партнера США.

За роки війни Україна стала однією з головних лабораторій сучасної дронової війни. Тепер цей досвід поступово перетворюється на експортний продукт.

Угода також передбачає можливість спільного виробництва українських дронів з американськими компаніями.

Це означає перехід від класичного військового партнерства до глибшої інтеграції України у західний оборонно-промисловий комплекс, вказують видання.

Росія будує альтернативну систему поза Заходом

Паралельно Москва пришвидшує власну економічну переорієнтацію.

Як повідомляє Reuters, Росія та Індія готують масштабну угоду про співпрацю у сфері літію та рідкісноземельних металів.

Документ передбачає спільну розвідку родовищ, переробку сировини та технологічну взаємодію.

Для Індії це спосіб зменшити залежність від Китаю у стратегічних мінералах, необхідних для енергетики, електроніки та оборонної промисловості.

Для Росії — можливість інтегруватися в альтернативні економічні ланцюги, що спираються на партнерства з Індією, Китаєм, Іраном та країнами Глобального Півдня.

Reuters окремо підкреслює: Москва активно розширює подібні формати, намагаючись компенсувати наслідки санкційного тиску та зберегти доступ до глобальних технологічних і сировинних ринків.

Новий баланс

Усі ці процеси — удари по західному бізнесу, зростання автономії Європи, інтеграція України в західний оборонно-технологічний сектор і переорієнтація Росії на нові економічні союзи — складаються в єдину картину геополітичного зламу.

Йдеться вже не лише про війну як таку, а про перебудову глобальної системи координат, у якій одночасно вирішується кілька питань: яким буде майбутнє трансатлантичних відносин, чи зможе Європа стати самостійним центром сили і наскільки стійким залишиться західний вплив у новій міжнародній архітектурі.