Перша дружня розмова влади України і Угорщини: які результати і головні проблеми

Глава МЗС України Андрій Сибіга провів першу особисту зустріч із новою міністеркою закордонних справ Угорщини Анітою Орбан. Це перший найвищий контакт між країнами після зміни антиукраїнської команди в Будапешті Віктора Орбана. І хоча сторони налаштовані позитивно, проте напруга між країнами залишається, а нерозв'язаних проблем у стосунках залишається чимало і її не соромиться досить гучно озвучувати новий керівник Угорщини Петер Мадяр.

У коментарі журналістам Сибіга заявив, що розмова була відверта і вдалося досягнути прогресу в перемовинах. Крім того, за словами Сибіги, вже в червні Україна розраховує відкрити всі кластери переговорів про вступ у ЄС, які раніше блокував Будапешт. Тим часом премʼєр Угорщини Петер Мадяр, ймовірно, не змінив своєї позиції щодо євроінтеграції України й хоче від Києва поступок щодо угорської меншини Закарпаття.

Переговори глав МЗС України та Угорщини відбулися на полях засідання НАТО у шведському Гельсінборгу.

Як повідомив Андрій Сибіга журналістам, країни вже працюють над розв'язанням питань угорської меншини Закарпаття – на якому наполягає Будапешт – і водночас домовляються щодо можливості відкриття шляху України до Євросоюзу, що раніше послідовно блокував Віктор Орбан.

Старі проблеми, нові партнери

Зустрічі міністрів закордонних справ України та Угорщини передував перший раунд двосторонніх консультацій щодо національних меншин, який відбувся у середу 20 травня.

Аніта Орбан оцінила їх як "важливі кроки до відновлення двосторонніх відносин". У дописі в X вона підкреслила, що Угорщина залишається "відданою суверенітету та територіальній цілісності України", проте першим питанням, яке має бути вирішено, є захист національних меншин.

Андрій Сибіга провів онлайн зустріч з журналістами і поділися першими враженнями від розмови з угорською колегою.

За його словами, двосторонні українсько-угорські консультації тривали 6 годин, під час них "безумовно, досягнули прогресу".

По-перше, як сказав міністр, Угорщина вперше засудила російський масований удар по Україні. По-друге, змінився спосіб комунікації між українською та угорською сторонами.

"Ми з нею (Анітою Орбан. – Ред.) відверті. Це теж, я вважаю, новий вимір нашого спілкування. Ми називаємо речі своїми іменами, не ховаємось за дипломатичні слова, не прикрашаємо реальність, а називаємо речі своїми іменами", – підкреслив дипломат.

Сама очільниця угорського МЗС наразі не коментувала їхньої зустрічі.

Сибіга підтвердив, що Угорщина має свою "занепокоєність" щодо угорців Закарпаття, проте Київ, за його словами, розуміє позицію Будапешта та має для нього певний пакет пропозицій.

"Але ми виходимо з того, що це теж частина нашого суспільства, це наш інтерес – забезпечити максимальні права національних меншин", – зазначив глава МЗС.

Зокрема, як він повідомив, Україна отримала доповіді комісарів ОБСЄ, які позитивно оцінили "ситуацію з нацменшинами" в Україні. Крім того, до консультацій з Будапештом долучили представників угорської меншини, і вони беруть участь у перемовинах, які почалися цього тижня.

"Вони присутні в процесі: тобто є змога напряму і угорській, і нашій стороні почути думку з місця – почути думку лідерів угорської меншини з регіону", – пояснив Сибіга.

Російський газ, "business as usual" і Закарпаття – позиція Мадяра

Тим часом новий премʼєр Угорщини Петер Мадяр приїхав із першим закордонним візитом до Польщі, де провів переговори зі своїм візаві Дональдом Туском та президентом Каролем Навроцьким.

Під час своєї поїздки Мадяр також дав інтервʼю польському виданню Rzeczpospolita, в якому прокоментував зокрема питання підтримки України та імпорту російського газу.

Він вчергове підкреслив, що від результатів виборів в Угорщині географія не змінилася, і Росія досі залишається сусідом Європи – тим часом російський газ залишається дешевшим ніж той, який постачається через Польщу та Словаччину. Мадяр підтвердив, що Угорщина розпочне переговори щодо польської пропозиції експорту зрідженого газу, проте його ціна "залежить не лише від Польщі, а й від США та газових ринків".

На запитання, чи за три роки, згідно з планом ЄС, Угорщина більше не купуватиме російський газ чи нафту, угорський премʼєр відповів, що європейська політика "дуже зміниться після завершення війни".

"Сподіваймося, що це станеться дуже швидко. Ми маємо бути конкурентними – Угорщина, Польща. А для цього потрібні нижчі ціни на енергію", – заявив він.

На уточнювальне запитання журналіста Rzeczpospolita Мадяр підтвердив, що не виключає повернення до закупівель нафти й газу з Росії.

"Я вважаю, що коли війна завершиться, весь Європейський Союз повернеться до закупівель російського газу, тому що він дешевший. Так диктують конкурентоспроможність і географія", – сказав він.

Водночас, коментуючи свою зустріч з Каталін Яноші, онукою Імре Надя – лідера угорської революції 1956 року, якого вбили за наказом Москви – Мадяр висловив позицію, яка може суперечити його заявам про енергоносії:

"Росія становить загрозу для всього Європейського Союзу, для всієї Європи. У цьому немає жодних сумнівів".

Говорячи про Україну, премʼєр Угорщини повторив, що українці мають "право і обов'язок захищати свою територіальну цілісність і незалежність", однак ситуація в Угорщині є особливою.

Він заявив, що угорська меншина, яка живе в Україні, нібито не має базових прав.

"Йдеться про право на мову, культуру, адміністративну автономію. Маємо понад 100 тисяч угорців, які живуть на Закарпатті без базових прав людини", – сказав Мадяр.

Водночас, за його словами, після того, як угорська меншина отримає ці "базові права", новий уряд буде готовий відкрити "нову сторінку" у відносинах з Україною.

Зустріч Мадяра з Зеленським

Мадяр підтвердив, що переговори з Києвом у справі угорської меншини на Закарпатті розпочалися і що позиція Угорщини викладена в 11 пунктах.

За його словами, якщо ці перемовини дадуть результат, Угорщина та Україна зможуть вести переговори на вищому рівні.

"І якщо й ці переговори будуть успішними, я зустрінуся з президентом Зеленським в одному з міст Закарпаття, щоб відкрити новий етап у наших відносинах", – сказав він.

Раніше Мадяр казав, що це може бути Берегове, на що українська сторона неофіційно давала зрозуміти, що місце зустрічі - це предмет домовленості, а не одноосібне рішення угорської сторони.

Андрій Сибіга в розмові з журналістами повідомив, що наступного тижня відбудеться ще одна зустріч у тому ж форматі, що й попередні консультації.

Саме від неї, за словами глави МЗС, залежить офіційна зустріч лідерів Угорщини та України.

"Ми домовилися з Анітою про наступний раунд перемовин. Він буде вже наступного тижня. Ще раз повторюся: контакт чи зустріч лідерів, мабуть, буде визначатися прогресом в рамках цих перемовин", – пояснив Сибіга та додав, що з обох сторін вже сформовані команди, які можуть взяти участь у такій зустрічі.

Україна очікує відкриття всіх переговорних кластерів

У розмові з Rzeczpospolita Мадяр прямо зазначив: права угорців Закарпаття є обовʼязковою умовою для того, щоб Угорщина погодилася на початок переговорів про вступ України до ЄС.

"Перший розділ переговорів про вступ стосується верховенства права і демократії. Якщо хочеш приєднатися до європейського клубу, ці права потрібно поважати", – додав він.

Натомість, за заявою Андрія Сибіги, всі шість переговорних кластерів про вступ України у ЄС мають бути відкриті вже у червні.

"Це наша тверда позиція. Я вважаю, що ми маємо підтримку наших європейських партнерів, і дуже важливо, щоб це відбулося, тому що це не лише про Україну, але також про інтереси Європи", – заявив глава МЗС.

"Ми вважаємо, що основна політична перешкода у вигляді уряду Орбана усунута після виборів в Угорщині, і ми дійсно вийшли на той стан речей, коли дипломатія має і може зробити свою роботу", – додав він.

11 пунктів Угорщини – що вже зробила Україна

Наприкінці січня 2024 року розпочалася робота над 11 пунктами щодо прав національних меншин, які сформулювала угорська сторона як умови розблокування переговорів про вступ України до ЄС.

Ці вимоги, як пише для Європейської правди народна депутатка Юлія Гришина, яка була в складі українсько-угорської робочої групи, стосуються передусім сфери освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.

Станом на початок травня, за словами Гришиної, частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення.

"Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя", – пише нардепка.

Водночас, як вона зазначає, захист прав національних меншин не суперечить існуванню та захисту державної мови.

"Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість", – пише вона і додає, що це стандартна європейська практика, яка існує зокрема у Румунії, Словаччині та Польщі.

Зрештою Гришина наголошує: угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства.

"Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики", – підсумовує вона.