Донецьк: ностальгійний тур до СРСР

Автор фото, Reuters
- Author, Стівен Розенберг
- Role, BBC News, Донецьк
- Published
"Міністр інформації" самопроголошеної Донецької народної республіки Олександр Хряков розповів мені, як нещодавно провів відпустку. Він їздив до східної частини Німеччини, про яку зберіг чудові спогади, відслуживши там військовим музикантом в оркестрі радянської армії.
"Це був такий кайф! Я взяв у Берліні таксі, розповів водієві, хто я, і через хвилину ми хором співали гімн НДР!" - радіє він.
Поїздка в Донецьк сьогодні - ностальгічний тур до СРСР. Охочі, приєднуйтесь.
Свій "парламент" вони називають "Верховною Радою", і його стіни обклеєні репродукціями плакатів часів Великої Вітчизняної війни, які закликають радянських людей до боротьби з ворогом.
"Ми - росіяни, ми - один народ. Ми всі народилися в СРСР і виросли на одних і тих самих ідеалах і героях", - пояснив мені свої спонукальні мотиви лідер повстанців Денис Пушилін.
Але приємні спогади не гарантують настільки ж приємного майбутнього.
На півночі Донецької області йдуть бої. У самому Донецьку поки що тихо, але жителі перебувають в тривожному очікуванні.
"Куди поділися всі діти? Вони завжди тут грали і загоряли", - каже пенсіонерка Надія Петрівна.
Тривоги і надії
Надія Петрівна, її чоловік Юрій Петрович і я сидимо на лавці в парку неподалік від штаб-квартири ДНР. Як більшість тих, з ким мені довелося говорити останніми днями, подружжя не в захваті від київської влади, але вважає, що відділення від України зробить їхнє життя ще гіршим.
"Як діти, чесне слово: "що хочемо, те й робимо, даєш свободу"! Але при цьому батьки повинні одягнути і нагодувати. Той самий випадок", - каже Юрій Петрович.
Юрій Петрович після аварії на шахті втратив ногу. Пенсію за інвалідністю отримує з Києва.
"Хто мені платити буде? Республіка, а у самих і бюджету-то немає", - турбується він.
Звичайно, багато проблем було б вирішено, якби Донецька область стала частиною Росії. Але в такий варіант мій співрозмовник не вірить.
"Шахт, які закриваються, у Росії своїх повно. Навіщо їм ще й наші турботи?" - запитує він.

Тим часом, Денис Пушилін продовжує сподіватися на Москву.
"Якби Росія ввела до нас миротворчий контингент і встановила над областю зону, вільну від польотів, це б нам сильно допомогло", - каже він.
Питаю про переговори з новим президентом України Петром Порошенком.
"Діалог можливий тільки про дві речі - обмін полоненими і виведення українських військ з нашої території", - отримую відповідь.
Сумнівно, щоб Київ погодився з таким підходом.
Як повідомив цього тижня генеральний прокурор України, на сході країни з початку конфлікту вже загинули близько 180 людей.
Юрій Петрович і його дружина не хочуть і думати про те, що на місто можуть почати падати бомби і снаряди, і бадьоряться, як можуть.
"Сусідка сказала, що Господь, видно, відвернувся від нас. Але я не вірю. Він бачить, що ми такого не заслужили", - каже Надія Петрівна.


















