Чи звільнять Сирського і повернуть Федорова: як Зеленський перезавантажує силовиків і військових

Із початком нового тижня кадрова карусель української політики зайшла на нове, не менш цікаве, коло.

На відміну від попередніх днів, коли головною інтригою і, зрештою, скандалом стала відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони, головним питанням прийдешнього тижня є те, чи звільнить президент головкома Олександра Сирського та кого саме може поставити йому на заміну.

І поки однією рукою Володимир Зеленський шукає нового головнокомандувача, іншою перезавантажує військово-силовий блок: зміни уже торкнулись СБУ, МВС, Міноборони та навіть РНБО.

Окремим питанням і досі залишається те, чим далі займатиметься вже колишня прем'єрка Юлія Свириденко і ексміністр оборони Михайло Федоров.

BBC News Україна розповідає нові деталі логіки цих кадрових перестановок.

З огляду на чутливість інформації, внутрішню напругу та відсутність остаточних рішень у низці кадрових змін, співрозмовники BBC News Україна говорили виключно на умовах анонімності.

Хмара і Міноборони

Кінець тижня, що минув під прапором "великого кадрового переставництва", приніс українцям не лише нового прем'єра та уряд, але і ознаменував початок змін у військово-силовому блоці.

16 липня – на тлі масових протестів та некомпліментарного брифінгу вже колишнього міністра оборони Михайла Федорова – президент Володимир Зеленський повідомив, що обрав нового тимчасового очільника Міноборони і це – донедавна т.в.о. голови СБУ Євгеній Хмара.

Для самого Хмари пропозиція такої ротації стала несподіванкою, каже один зі співрозмовників BBC News Україна, обізнаний в ситуації навколо цих кадрових змін.

Попри це, додає він, генерал-майор верховному головнокомандувачу не відмовив.

"По-перше, Хмара – військовий, який звик ухвалювати важкі рішення, навіть якщо вони несуть особисто для нього складні наслідки. Також він працює в команді президента і готовий виконувати задачі, які визначає верховний головнокомандувач в умовах війни. А кадрові зміни в оборонній сфері – законна прерогатива президента", – пояснює цей співрозмовник.

Тим часом на Банковій підкреслюють: Хмара – ідеальний кандидат на місце нового очільника Міноборони.

"Він, безумовно, чиста кандидатура, нічого не скажеш. Він – чистий герой. До того ж, у нього є значний безпековий та управлінський досвід, досвід діпстрайків, тож його армійські генерали точно не задавлять", – пояснюють BBC News Україна в ОП мотивацію Зеленського призначити Хмару.

Для самого Хмари можливість очолити Міноборони у нинішній момент стала "професійним викликом" та "серйозною відповідальністю", каже дин зі співрозмовників BBC News Україна, обізнаний в ситуації навколо цих кадрових змін.

Окрім того додає: "Хмара довів свою ефективність і як керівник "Альфи" СБУ, і як в.о. голови Служби: під його керівництвом СБУ показала серйозні результати. До того ж, він фахово розбирається в ситуації на фронті та потребах ЗСУ, здатен налагодити чітку комунікацію між бойовими командирами, Міноборони і Генштабом".

Поклад і СБУ

Переведення Хмари на посаду тимчасового виконувача міністра оборони породило ще одне питання: "Хто тепер керуватиме СБУ?"

Уже в суботу 17 липня стало відомо: ці обов'язки наразі так само тимчасово виконуватиме перший заступник голови Служби безпеки Олександр Поклад.

У політичних кулуарах до персони Поклада чимало хто ставиться із обережністю, а хтось навіть з острахом: одні вважають його "зловісним персонажем", інші – "Доктором Злом".

Окрім цього між Покладом та нинішнім керівником ОП Кирилом Будановим існує тривалий конфлікт. Зокрема, через вбивство Дениса Кірєєва – учасника українсько-російських переговорів у Білорусі та штатного співробітника ГУР.

Буданов стверджує: 5 березня 2022 року працівники СБУ вбили Кірєєва у автівці Служби безпеки і згодом викинули його тіло на вулицю.

Незадовго до цього Кірєєву, як каже ексочільник ГУР, телефонували з офісу тодішнього начальника контррозвідки СБУ Олександра Поклада.

Сам Поклад жодного разу публічно історії із Кірєєвим не коментував, як і в принципі будь-яких інших тем.

У СБУ BBC News Україна пояснюють: утримуватись від спілкування зі ЗМІ у будь-яких форматах – його непорушна позиція.

На тлі такої політичної репутації та перманентної напруги із керівником ОП призначення Поклада викликало чимало запитань.

Найголовініше з них: "Чи не спровокує це іще один неконтрольований державний конфлікт, як у випадку із Федоровим і Сирським?".

Утім, на Банковій запевняють: наразі такий сценарій – малоймовірний, адже перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо Поклада, президент мав коротку розмову із керівником свого Офісу.

Це BBC News Україна підтвердило одразу кілька співрозмовників.

"Із Кирилом все проговорили: узгодили певні "червоні лінії", які президент пообіцяв йому контролювати. Звісно, Буданов після цього Поклада любити більше не стане, але і загострення напруги у них зараз не мало би бути", – каже BBC News Україна один зі співрозмовників, знайомий із деталями цієї розмови.

"Зеленський, звісно, розуміє всі нюанси, що існують між Покладом та Будановим, і саме тому зустрівся із Кирилом. Скажімо так: завдяки цій розмові президент і Буданов домовились, як все має працювати", – говорить BBC News Україна вже інший член нинішньої владної команди.

Чому, маючи хай і поки що врегульовану, але напругу між Покладом і Будановим, Володимир Зеленський хоче бачити саме Поклада на чолі СБУ?

Відповідь проста: інші кандидати просто відсутні.

Професійний досвід та вплив усередині СБУ зробили Поклада для Зеленського фактично "безальтернативним" варіантом для такого призначення.

"Він супердосвідчений у цій системі і багато суперважливих операцій зробив: як проти росіян, так і для захисту українців. Наприклад, багато відомих публічних життів врятував", – пояснюють BBC News Україна логіку цього кадрового рішення на Банковій.

Схожої думки про Поклада і ще один із обізнаних співрозмовників: "Він – досвідчений контррозвідник і керівник, який добре знає систему та здатен впоратися з існуючими загрозами".

Водночас є і ті, хто вважає нинішнє підвищення Поклада помилкою.

"Президент думає, що Поклад його захистить, але все з точністю навпаки: він же його і закопає", – припускає один із членів нинішньої владної команди.

Клименко і РНБО

На тлі "великого кадрового переставництва" чи не найбільше постраждав вже колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

"Трохи шкода Клименка. Я не є його фанатом. Але він втратив посаду міністра ні за що, просто так. Ще й імідж зіпсував. Тепер він завжди буде "тим, кого прогнали люди з картонками". Хоча й не винний у цьому", – резюмує цю кадрову ротацію, наприклад, громадський діяч Валерій Пекар.

Про те, що саме Клименко може очолити Міноборони замість Федорова Володимир Зеленський повідомив депутатам своєї фракції під час розмови ввечері 15 липня.

"Президент пояснив, що звільняти головкома – висока відповідальність у такий час. Плюс сказав, що Міша із ТЦК нічого не зміг зробити. На це із залу було зауваження: мовляв, ТЦК – сфера відповідальності Сухопутки, а отже – Сирського, але президент сказав, що не хоче в цьому розбиратись, бо головне – мати результат, і єдиний, хто зможе наразі щось зробити із реформою ТЦК це – Клименко", – переповідав тоді BBC News Україна аргументацію Зеленського один із присутніх на зустрічі "слуг народу".

До такої можливої кадрової ротації депутати поставились без особливого ентузіазму.

Як пожартував тоді у розмові із BBC News Україна один зі "слуг", усе тому, що "міліціонерів ніхто не любить".

Можливе призначення Клименка у крісло міністра оборони зустріли без особливого захвату і соцмережі.

Ба більше: урочисто "вручили" йому квиток на свій "шакалячий експрес" і одразу ж взялися "катати" Клименка на ньому.

Зокрема, міністру пригадали нещодавню стрілянину у Києві та його інтерв'ю дворічної давнини, у якому він серед іншого демонстрував одну з модульних казарм для мобілізованих та розповідав, як важливо військовим правильно застеляти ліжка.

І поки хтось із депутатів заявляв, що принципово не готовий підтримати такого міністра оборони, інші не були настільки категоричними.

"Загалом Клименко, звісно, не вау-кандидатура, але в принципі робочий, системний чувак", – розповідав увечері 15 липня BBC News Україна один зі "слуг народу".

А вже 16 липня стало відомо: Міноборони тимчасово очолить Євгеній Хмара.

Тож Клименко опинився фактично за бортом одразу двох відомств: і МВС, і Міноборони, куди майже одномоментно призначили інших людей.

На Банковій пояснюють це так: "Коли стало зрозуміло, що ситуація загалом неконструктивно іде, були ще інші кандидатури на міністра оборони, але президент зупинився на Хмарі".

Зрештою для Клименка теж знайшлась посада: йому запропонували крісло секретаря Ради національної безпеки і оборони.

"До РНБО Клименко потрапив за рекомендацією Буданова, бо ситуація навколо нього склалась врешті-решт так, що його просто кинули з усіма цими переведеннями з МВС до Міноборони", – пояснює один зі співрозмовників BBC News Україна, обізнаний із деталями цього кадрового рішення.

Щоправда офіційного указу про призначення колишнього міністра МВС на цю посаду станом на вечір 20 липня ще не з'явилось.

Сам Клименко зміну свого місця роботи теж публічно не коментував.

Умєров, Свириденко і США

Потенційна зміна секретаря РНБО автоматично породила ще одне кадрове питання: "Що тепер робитиме Рустем Умєров?" І остаточної відповіді на це наразі теж немає.

Дехто припускає, що Умєров може вирушити послом у США замість нинішньої амбасадорки Ольги Стефанішиної, яку, як нещодавно зазначали BBC News Україна на Банковій, "треба терміново міняти".

Щоправда ще минулого тижня на цю посаду розглядали вже колишню прем'єрку Юлію Свириденко. Утім, майже одразу з'явилась інформація про те, що вона від цієї посади відмовилась.

"Юля зараз на супер позитиві. Мені здається, на найближчий час вона себе взагалі не пов'язує з державними посадами, як і з дипломатичною службою", – кажуть у оточенні вже колишньої керівниці уряду.

Щоправда у владній команді списувати Свириденко з рахунків у цьому питанні не поспішають.

"Юля поки що не відмовилась остаточно від посольства. Там особисті причини, чому із рішенням зволікає. Думаю, вона трохи відійде зараз і таки погодиться", – каже BBC News Україна один із обізнаних із логікою кадрових перестановок співрозмовників.

"Юля не хоче їхати з країни і з нею ще будуть говорити. Вона дійсно з радістю працювала б в якійсь компанії типу "Нафтогазу" чи була б спецпредставником у справах розвитку бізнесу та інвестицій, бо дуже добре це знає", – додають BBC News Україна вже на Банковій.

Сама вона наразі публічно ані підтверджує, ані спростовує свою потенційну поїздку послом до США, як і не розкриває інших деталей свого кар'єрного майбутнього.

Щоправда показала, як цими вихідними долучилась до проведення літнього табору для молоді разом із Київською школою економіки.

Щодо Умєрова, то поки що він теж уникає комунікації про свої політичні перспективи.

Зокрема, наразі незрозумілим є те, чи продовжить він представляти Україну у переговорній команді після того, як залишить посаду секретаря РНБО.

Кастинг на нового головкома

Окрім усіх вищезгаданих кадрових ротацій, Володимир Зеленський також зайнятий наразі проведенням відбору кандидата на нового головкома.

"На мою думку, це – питання тижня", – прогнозує у розмові з BBC News Україна один із членів нинішньої владної команди.

Інший додає: "Сирський, звісно, що такою перспективою засмучений".

Як пояснюють на Банковій, на призначення нового головкома впливатиме кілька важливих критеріїв. А саме, чи він зможе:

Утім називати конкретне прізвище можливого наступника Сирського навіть не під запис у Офісі президента не поспішають.

Федоров і невідомість

Найбільш невизначеним наразі залишається політичне майбутнє Михайла Федорова.

Як кажуть і на Банковій, і в команді самого ексміністра, увесь цей час Зеленський та Федоров щодня в комунікації: чи то особистій, чи то телефоном.

"Спілкування нормальне: вони розуміють одне одного, бо дуже довго вже разом. У суботу така розмова відбувалась взагалі довше, ніж будь-коли будь з ким в Офісі", – підкреслює BBC News Україна один із обізнаних із ситуацією співрозмовників.

При цьому станом на вечір 20 липня остаточної крапки над "і" у питанні подальшої співпраці Зеленського і Федорова так і не поставлено.

"Зараз у Михайла є різні пропозиції, не тільки бути радником президента чи кимось іншим у Офісі", – пояснює BBC News Україна один зі співрозмовків, знайомий із логікою нинішніх кадрових рішень, не уточнюючи, які саме кадрові перспективи можуть очікувати Федорова у команді Зеленського.

При цьому одразу кілька не пов'язаних між собою осіб стверджують, що поширена у ЗМІ інформація про ймовірне призначення Федорова "miltech czar" – координатором розвитку військових технологій, – є інформаційним вкидом та не відповідає дійсності.

Як кажуть у оточенні Федорова, наразі він відмовився від усіх запропонованих йому посад. Єдина, на яку готовий погодитись, – міністр оборони.

От тільки на Банковій кажуть, що у це крісло Федоров навряд чи знову повернеться.

"Думати про нього знову як про міністра оборони після такого конфлікту між МО і армією, і депутатами – дивно", – кажуть у ОП.

Дещо раніше BBC News Україна уже писала про публічні та непублічні деталі конфлікту Федорова з Сирським. Зокрема, про їхні "нестерпні сварки" під час засідань Ставки.

При цьому на момент призначення Федорова міністром оборони у січні цього року між ним та головкомом йшлося хіба що про "точкові непорозуміння", каже один із обізнаних з деталями стосунків цих двох чиновників співрозмовник BBC News Україна.

"Відбувся ефект тривалого накопичення претензій і зрештою дійшло до того, що інші члени Ставки просто не хотіли ходити на її засідання через постійні срачі Міші і Сирського, настільки вони вже всіх задовбали", – розповідає він.

За його словами, частина конфлікту є наслідком нерозуміння Федоровим, чим насправді має займатись керівник МО.

"Головна проблема у тому, що всі Мішу призначали міністром оборони, а він сам себе призначив міністром війни: захотів займатись не тільки закупівлями для фронту, а планувати операції, впливати на зміну військового командування і формувати підрозділи, хоча цього нема у його посадових обов'язках. Поки це було не дуже критично, всі це підтримували, але в якийсь момент цього стало занадто багато", – пояснює природу загострення стосунків Федорова і Сирського один із безпосередніх свідків.

Сам Федоров вважає: головна проблема у відсутності адекватної комунікації між ним і головкомом, – небажання мати таку з боку останнього.

Сирський ці звинувачення на свою адресу не коментував, втім, не оминув можливості публічно потролити молодого ексміністра.

Попри високу оцінку роботи Федорова як міністра цифрової трансформації та його візії ведення війни, не всі у владній верхівці вважають його командним гравцем.

"Загалом Михайло, як показує досвід, – сольник, бо за всі ці роки у різних ролях жодного горизонтального партнерства ні з ким не побудував. Між нашими навіть існує жарт, що у нас є три АБ (відсилка до типажу Андрія Єрмака – Ред.): справжній АБ – тобто Єрмак, цифровий АБ – тобто Федоров, і військовий АБ – тобто Сирський. Усіх трьох об'єднує принцип: "Або ти працюєш піді мною, або ніяк", – ділиться із BBC News Україна один з обізнаних співрозмовників.

Водночас сам Федоров навіть після своєї відставки продовжує підкреслювати: він – у одній команді з президентом.

"Сім років я вірно служив нашим ідеям, президенту в одній команді. Я не будував політичної кар'єри, не створював власні компанії, не займався бізнесом і в оточенні президента точно є людиною, яка його цінувала найбільше і цінує серед тих усіх, хто в нього є. І ніколи його не підводив ні в чому", – наголосив Федоров під час свого брифінгу 16 липня на тлі масових акцій підтримки у різних містах.

У Офісі президента тим часом дещо відрізняються оцінки того, як саме такий прояв суспільної думки оцінює Володимир Зеленський.

Хтось каже, що він ставиться до цього "акуратно", хтось – що "нормально".

"Він точно розуміє мотивацію. І взагалі це (протести – Ред.) – глибше, ніж про Мішу особисто", – вважають на Банковій.

Водночас інший співрозмовник BBC News Україна каже: попри усі заяви, що Офіс нормально ставиться до протестів, дехто із ОП "все ж переконаний у проплаченості мітингів".

Є і ті, хто важає: до публічного виступу проти Сирського Федорова підштовхнуло його оточення. Сам він такі закиди наразі не коментував.

*****

"Великому кадровому переставництву" уже тиждень і наразі це – ще не кінець.

Попри численну критику і непродуманості, і невчасності, і навіть шкідливості таких державних ротацій, у владній команді все ще переконані: усі зміни актуальні і точно були потрібні.

"Нас попереду чекає абсолютно непроста зима, тому, може, комусь і не подобається швидкість нинішніх змін, але це точно було краще зробити зараз, ніж у вересні, наприклад", – запевняють BBC News Україна у оточенні президента.

А ще додають: рішення пожервувати міністром оборони, а не головкомом у ситуації, що склалась, теж було правильним.

Пояснюють: "Ми міністрів оборони звільняти вже навчились і досвід показує, що це для країни не смертельно. А от втратити головкома може призвести до втрати фронту, саме тому змінювати його треба із більшою обережністю".