Як Росія атакує українські АЗС і чи вдасться їй спричинити кризу пального

"Швидко заправляйтеся і їдьте", - попереджає водіїв мер Харкова, другого за величиною міста України.

24 серпня дві автозаправні станції в Харкові зазнали атак російських безпілотників. За даними міської влади, двоє людей дістали поранення. Внаслідок іншої атаки на автозаправну станцію в Кривому Розі минулого тижня загинули троє людей.

Російські військові почали системно завдавати ударів по цивільних автозаправних станціях за допомогою безпілотників і ракет у квітні цього року, хоча поодинокі атаки були з початку великого вторгнення. Більшість атак припадає на АЗС в областях поблизу лінії фронту, але багато ударів вже є у прикордонних з Росією Київщині і Чернігівщині, є випадки атак і на Полтавщині та західніше Києва на Житомирщині.

15 липня Росія вперше атакувала АЗС у дуже глибокому тилу - біля Малина на Житомирщині за 130 км від Білорусі. Тоді радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) припускав, що причиною цього може бути робота ретрансляторів у Білорусі, які час від часу продовжують використовувати для атак на Україну.

Кількість таких ударів невпинно зростає. Лише протягом останніх днів, крім вже згаданих двох атак у Харкові, були також удари по заправках на Чернігівщині у Новгород-Сіверському районі (23 серпня) та Полтавщині (24 серпня).

Водночас Росія пережила дві хвилі серйозного дефіциту пального, які охопили майже всі регіони країни. Нестача бензину виникла через удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. Росія давно знищила в Україні єдиний нафтопереробний завод на Полтавщині та великі резервуари пального по всій країні. Тепер черга за дрібними АЗС.

Загалом Росія завдала ударів щонайменше по 246 автозаправних станціях по всій Україні, каже Олександр Сіренко, аналітик української консалтингової компанії "НафтоРинок".

Центр інформаційної стійкості, некомерційна організація, що проводить розслідування на основі відкритих джерел, підтвердив 114 російських ударів по автозаправних станціях лише в липні. У червні, за даними центру, російські військові завдали 66 ударів по АЗС в Україні.

З огляду на загрозу поліція випустила спеціальні рекомендації, закликаючи водіїв під час повітряної тривоги залишати автозаправки, а за необхідності - і свої автомобілі.

"Ви можете відремонтувати свою машину, але життя вам уже не повернути", - попереджають у поліції Дніпропетровської області.

Збитки від таких атак величезні, але головне - вони становлять значний ризик для цивільних. Наприклад, 3 серпня біля Кривого Рогу від удару по АЗС загинув батько та маленький син, а також працівниця заправки.

За словами Сіренка, спочатку атаки здійснювали за допомогою невеликих дистанційно керованих безпілотників, але згодом Росія почала використовувати більші, дорожчі іранські дрони типу "Шахед", які завдають значно більшої шкоди.

Вартість одного безпілотника "Шахед" - від 20 до 70 тисяч доларів, особливо якщо йдеться про дорогі модифікації з реактивним двигуном.

"Одна автозаправна станція витримала п'ять влучань безпілотників "Шахед“, - розповідає Олександр Сіренко BBC. - Ці безпілотники коштують дорожче, ніж сама автозаправка".

На низці важливих трас, наприклад на дорозі, що сполучає два великі міста - Харків і Дніпро, - не залишилося жодної діючої АЗС.

Усі заправки знищені навколо селища Опішня, що на Полтавщині.

"Ви бачите стратегію нашого ворога. Вони хочуть позбавити нас пального", - каже староста селища Микола Різник. У відео, опублікованому у фейсбуку, він розповідає, що місцева влада почала запасатися пальним: бензин переливають у невеликі ємності та зберігають у різних місцях.

У Миколаєві місцева мешканка, водійка Катерина Стоколя каже, що тепер на АЗС діють суворіші правила - вони не повинні працювати під час повітряної тривоги.

"Тепер усе це враховують, і це не проблема. Безпека понад усе. Якщо ви не можете заправитися зараз, заправитеся пізніше. Жодних черг і панічних закупівель", - сказала вона BBC.

Стоколя вважає, що мета таких атак - "тероризувати суспільство, щоб змусити уряд капітулювати або погодитися на умови, які не вигідні Україні".

На підконтрольних Україні територіях частково окупованої Херсонської області майже половина АЗС припинила роботу. Решта зазнають атак російських дронів "майже щодня", каже заступник голови обласної адміністрації Олександр Толоконніков.

Повідомляють, що в місті Тростянець на Сумщині, населення якого становить майже 20 тисяч людей, зруйновані всі автозаправні станції. Місцева влада вирішила розливати пальне з автоцистерн, які постійно змінюють місце розташування, щоб мінімізувати ймовірність атаки.

Схоже, українці дослухаються до порад влади.

Олександр Мельничук, керівник відділу стратегічного маркетингу мережі АЗС "БРСМ-Нафта", каже, що водії більше не заходять до магазинів при АЗС.

"Вони заправляють бак і намагаються якнайшвидше поїхати", - розповідає Олександр Мельничук.

Його компанія втратила вісім автозаправних станцій унаслідок російських атак, ще дві пошкоджені АЗС зараз відновлюють.

Щоб захистити клієнтів, "БРСМ-Нафта" будує бетонні укриття на своїх автозаправках, а також накриває їх сітками від дронів. Крім того, компанія скоротила години роботи та зменшила кількість персоналу на деяких об'єктах.

Про початок накриття заправок спеціальними антидронними сітками заговорила влада багатьох регіонів.

Однак наразі удари безпілотників не мали істотного впливу на постачання пального. Згідно зі звітом Національного банку України, пошкоджені або зруйновані 4% автозаправних станцій країни, але це не мало значного впливу на ринок.

"Збільшення продажів у регіонах, розташованих далі від лінії фронту або кордону з Росією, компенсувало втрати продажів на зруйнованих станціях", - йдеться у звіті.

У Росії після українських ударів по російських нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі ситуація зовсім інша.

Внаслідок атак Росія зіткнулася з дефіцитом пального, який спостерігається майже в усіх регіонах. Лояльна до російської влади газета "Известия" минулого тижня повідомила, що бензин доступний лише на 28% російських автозаправок.

На відміну від Росії, Україна не залежить від великих нафтопереробних заводів і паливних сховищ, оскільки імпортує пальне, яке доставляють автоцистернами.

В Україні також багато АЗС різних мереж, тому, якщо одна або кілька з них стають цілями атаки в певному районі, водії мають альтернативні варіанти, каже Олександр Сіренко.

"Ти лаєшся і їдеш далі, на іншу заправку. Ну добре, проїдеш на 10 кілометрів більше, ніж планував, але це не така вже й велика проблема", - каже він.

За його словами, війна між США та Іраном має більший вплив на ціни на пальне в Україні, ніж російські удари по АЗС. Крім того, зазвичай найважливіші частини АЗС, як-от підземні резервуари з бензином і дизельним пальним, залишаються неушкодженими після російських атак.