Синє світло смартфону - не ворог сну. Що ж його насправді руйнує

Автор фото, Hana Mendel
- Author, Томас Жермен
- Role, ВВС
- Час прочитання: 6 хв
Нам постійно твердять: екрани псують сон. Смартфони, планшети, телевізори - ніби крадуть наш нічний спокій. Але правда, як це часто буває, складніша. І, можливо, значно цікавіша.
Я вирішив перевірити це на собі.
Експеримент на межі абсурду
Кілька тижнів поспіль я проводив експеримент. За три години до сну надягав спеціальні захисні окуляри з помаранчевими лінзами. Вони зроблені з товстого, незручного пластику й надають усьому довкола тьмяного бурштинового відтінку - так, що майже неможливо розрізнити щось синє.
Але й цього виявилося замало.
Я щільно завішував вікна, вимикав електричне світло і залишав у квартирі лише світло свічок. Це виглядало майже божевільно. І, чесно кажучи, так воно і було.
Та в цього божевілля була мета: з'ясувати, що станеться, якщо повністю прибрати синє світло зі свого життя.
Я також звернувся до фахівців й занурився в наукові дослідження.
І зрештою дійшов простих і цілком практичних висновків.
Паніка довкола "синього ворога"
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
За останні роки синє світло стало майже головним лиходієм сучасності.
Нас переконують: екрани випромінюють його надто багато, і саме воно збиває наші біологічні годинники, порушуючи природні ритми сну та бадьорості.
Частково це правда. Але нові дослідження показують: усе значно складніше.
І є всі підстави вважати, що ми дещо перебільшуємо.
Експерти, з якими я спілкувався, сходяться в одному: світло від смартфона навряд чи є головною причиною поганого сну.
Так, дослідження у цій сфері існують. Але їхні результати не завжди однозначні.
Наприклад, популярні "нічні режими", що зменшують частку синього світла, найімовірніше, майже не впливають на якість сну.
І все ж світло має велике значення. Просто не так, як ми звикли думати.
Головна хвиля паніки довкола синього світла здійнялася після дослідження 2014 року. Учасників поділили на дві групи: одні читали перед сном з iPad, інші - звичайні паперові книжки.
Результат виглядав переконливо: користувачі iPad довше засинали, гірше почувалися наступного дня і виробляли менше мелатоніну - гормону сну.
Висновок напрошувався сам собою: винне синє світло екрана.
Звучить переконливо? Не зовсім.
Професор Стенфордського університету Джеймі Зайтцер називає це дослідження "дуже оманливим". Проблема не в самій науці, а в тому, які висновки зробили вчені.
Сучасні екрани та лампи працюють на світлодіодах, які не можуть давати чисте біле світло. Натомість використовують синій світлодіод, частково покритий жовтим люмінофором. У результаті синє й жовте світло змішуються, і мозок сприймає його як біле - хоча частина синього світла все одно залишається.

Автор фото, Hana Mendel
Синє світло справді може впливати на сон. Зайтцер пояснює це тим, що в наших очах є світлочутливий білок - меланопсин, який відіграє ключову роль у системі сну.
"Меланопсин особливо чутливий до синього світла, хоча реагує й на інші кольори, просто синій діє сильніше", - каже він.
Але кількість світла, яку випромінюють наші екрани, "насправді мізерна", додає Зайтцер.
Життя більшості людей дуже відрізняється від умов багатьох досліджень синього світла.
"У лабораторії людину тримають у напівтемряві весь день, а потім різко вмикають яскраве світло", - пояснює він. У таких умовах синє світло справді порушує баланс, але це зовсім не схоже на звичний побутовий досвід.
Останні дослідження показують: екрани, по суті, не є головною причиною проблем зі сном. Наприклад, нещодавній огляд 11 досліджень показав, що екран може затримувати засинання максимум на дев'ять хвилин - не нуль, але й не катастрофа.
До того ж кількість синього світла від телефонів, ноутбуків і планшетів крихітна порівняно з тим, що ми отримуємо від сонця.
За однією оцінкою, щоб отримати стільки ж синього світла, скільки ми отримуємо за 24 години від цифрових пристроїв, вистачило б менше однієї хвилини на вулиці.
Інші дослідження показують, що цього світла недостатньо, щоб вплинути на гормони, що регулюють сон.
Тож чому ж ми постійно відчуваємо втому?
Зайтцер та інші експерти пояснюють: існує безліч інших способів, якими світло - синє чи будь-яке інше - може порушувати сон. І якщо я справді хочу приборкати "синього монстра", доведеться серйозно змінювати свій спосіб життя.
Занурення у напівтемряву
У перший день експерименту я пішов з вечері з друзями раніше, близько 20:30. Настав час "ховатися від світла".
Мій ритуал починався з дивних окулярів. Справжні "блокувальники" синього світла: щільні помаранчеві лінзи, що повністю закривають очі.
"Ви майже не повинні бачити синє", - наказував мені Хавард Каллестад зі Стенфордського університету.
Я перевірив їх на практиці: неонова синя вивіска за вікном просто зникла. Ідеально.
Я сів на диван, розмірковуючи про жертви, на які йду заради журналістики. Гортав інстаграм - усе виглядало… помаранчевим.
Сенс експерименту полягав у перевірці впливу світла на сон, тож я не змінював свої звички користування телефоном, телевізором чи комп'ютером. Але окуляри - це лише початок.
"Думаю, вам потрібно перетворити квартиру на печеру, - вів далі Каллестад. - Просто блокуйте все світло й користуйтеся свічками".
LED-лампи дають багато синього світла, старі лампи - менше, свічки майже зовсім не дають.
У Нью-Йорку справжньої темряви немає, тож я щільно завішав вікна. Залишив лише телефон і кілька мерехтливих свічок. Сонливості ще не було - попереду чекали довгі кілька тижнів експерименту.
Не світлом єдиним
Експерти погоджуються: на сон впливає не стільки окреме джерело світла, скільки загальна "доза" світла протягом дня.
Щоб добре спати, потрібно більше світла зранку і значно менше ввечері. Синє світло дійсно сильніше діє, але вирішує саме сукупний обсяг.
Виявляється, все починається з моменту пробудження.
Щоранку під час експерименту я сідав перед лампою, яка виглядала як реквізит із науково-фантастичного фільму 1980-х. Вона яскраво світило прямо в обличчя, поки я пив каву. Лампа маленька, тож Каллестад радив сидіти максимально близько. Було не дуже приємно.
Ця лампа використовується для лікування сезонної депресії. Її світло особливо багате на сині відтінки - саме вони найбільше "будять" очі й підвищують бадьорість. Але ще важливіше: вони готують очі до вечірнього світла, щоб воно менше заважало сну.
"Чим більше світла ви отримуєте вдень, тим менше його вплив увечері", - пояснює Зайтцер.

Автор фото, Hana Mendel
До пандемії ми отримували набагато більше природного світла, ніж думаємо: сонце під час поїздки на роботу, яскраві офісні лампи, прогулянка до обіду - усе це освітлювало день.
Тепер багато хто прокидається і проводить день під однаковим штучним світлом до самого сну. Організм втрачає відчуття різниці між днем і ніччю.
Вихід на вулицю вирішує проблему швидше, ніж будь-яка лампа. Навіть у похмурий день, за словами Зайтцера, ви отримуєте близько 10 000 люксів світла. У сонячний день - до 100 000 люксів. Для порівняння: у вашій вітальні, ймовірно, близько 100 люксів, а телефон дає жалюгідні 50–80. І ще менше, якщо приглушити яскравість.
"Виходьте на вулицю, якщо можете. Використовуйте лампу, якщо потрібно", - радить Каллестад. Навіть 30 хвилин ранкової прогулянки дають помітний ефект. Якщо вийти після 15:00 - теж корисно: допомагає закріпити біологічні години та знижує чутливість до світла ввечері.
Для тих, хто працює з дому, є трохи парадоксальна порада: робіть світло яскравим вдень, а ввечері поступово гасіть лампи. "Ключ до правильного впливу світла - контраст", - пояснює Зайтцер.
Якщо ви цілий день приклеєні до екранів і майже не бачите сонця, це погано для сну. Але синє світло від пристроїв - лише мала частина проблеми. Справжня причина, каже Зайцер, у тому, чим ми займаємося на телефонах і ноутбуках перед сном.
"Швидше за все, саме контент, а не світло, не дає людям заснути", - пояснює він.
Багато також залежить від індивідуальної чутливості до світла - хтось реагує сильніше, хтось менше.
Моя "синя епоха"
Повернімося до мого експерименту.
Я користувався трекером сну. Він не дає точних даних, але дозволяє помітити зміни.
Якість сну майже не змінилася, але засинати стало трохи легше, а режим став стабільнішим. Маленька перемога, хоча й важко сказати, чи це через блокування синього світла.
Те, що точно можу сказати, - я став з нетерпінням чекати вечорів зі свічками.
"Ритуал сам по собі може сигналізувати мозку: пора готуватися до сну", - пояснює Зайцер.
Так само працюють і "нічні режими" на екранах - фізично вони мало що змінюють, але психологічно діють як маленький дзвіночок для мозку.
Тож якщо завітаєте до мене на ночівлю, окулярів ви не побачите. Зняти їх було величезним полегшенням. А от свічки залишу - хоча б для настрою.
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах

























