You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Дональд Трамп їде до Сі Цзіньпіна. Чого чекати від історичного візиту президента США до Китаю?
- Author, Олексій Калмиков
- Role, BBC
- Published
- Час прочитання: 6 хв
Американський президент вперше за дев'ять років вирушає до Китаю.
Зустріч Дональда Трампа з китайським головою Сі Цзіньпіном має продовжити перемир'я між двома головними економічними та військовими державами планети, укладене минулої осені. Про те вона не зможе врегулювати жодної прямої проблеми у двосторонніх відносинах, а тим більше не торкнеться проблем непрямих, зокрема війни Росії проти України, впевнені експерти.
Вперше в історії глава Китаю прийме президента США на рівних.
Як з'ясувалося після повернення Трампа до Білого дому рік тому, Китай також має козирі в протистоянні зі США. Торгову війну Трамп програв, настроїти Китай проти Росії та Ірану не зміг, а його власні передвиборчі обіцянки стримати технологічний та військовий розвиток Китаю розбилися об сувору реальність.
У результаті ні Китай, ні США більше не можуть диктувати одне одному умови, проте ніхто не готовий поки що й ставити ультиматуми. Тому нинішній візит буде в кращому разі прелюдією до наступних зустрічей Сі та Трампа - лише на найближчий рік іх заплановано щонайменше ще три.
Поганий мир краще за добру сварку
"Не варто покладати великих сподівань на майбутній саміт Трампа та Сі, – попереджає Джонатан Цзін, колишній аналітик китайського департаменту ЦРУ, а нині дослідник американського Brookings Institution. - Після зустрічі лідерів у листопаді минулого року відносини стабілізувалися, але їх характеризує швидше відсутність конфліктів, ніж наявність будь-якого конструктивного порядку денного".
Тому головним підсумком візиту Трампа до Пекіна буде сам факт того, що два світові лідери зустрілися і розійшлися полюбовно.
"Скромний крок на шляху до стабільності та передбачуваності у відносинах двох найважливіших країн у світі", - так описує майбутній саміт Едгард Каган, експерт з Китаю з американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
Останнє десятиліття всі контакти між Китаєм та США - політичні, дипломатичні, військові - поступово зійшли нанівець. Тому сам факт того, що дві провідні ядерні держави відновили прямий діалог, робить світ безпечнішим, каже Майкл Фроман, колишній високопосадовець Білого дому, який відповідав в адміністрації Барака Обами за зовнішню торгівлю та зв'язки з "Великою сімкою" та АТЕС, асоціацією країн Азії та Америки.
"Схоже, що китайська політика нової адміністрації США полягає у тому, щоб уникати конфлікту. Ніхто більше не намагається врегулювати основні проблеми у двосторонніх відносинах: економічну експансію Китаю, плани приєднання Тайваню та підтримку противників США – Ірану та Росії", – зазначає Фроман.
"Тому навряд чи саміт Трампа та Сі змінить характер та перебіг американо-китайських відносин у довгостроковій перспективі. Йдеться про гарантії стабільності, а не про вирішення наболілих проблем".
"Китай сильніший"
"Позиція Китаю і Сі Цзіньпіна перед цією зустріччю набагато сильніша, - упевнений експерт CSIS Скотт Кеннеді, який днями повернувся з Китаю, де він обговорював майбутній саміт із чиновниками та бізнесменами. - Але навіть якщо вони не досягнуть значних успіхів, але саміт обійдеться без скандалів і Трамп не грюкне дверима, Китай загалом вийде переможцем".
Рік тому все було інакше. Трамп повернувся до влади під гаслом перемоги над Китаєм та запровадив драконівські тарифи проти китайських товарів. Так було і в перший його термін, проте цього разу Китай відповів жорстко - і Трамп пішов назад.
"Китай тепер впевнено протистоїть Трампу з багатьох ключових питань, серед яких санкції, війна в Ірані, контроль над технологіями та рідкісноземельними металами", - зазначають експерти CSIS.
Більше того, Трамп своїми указами послабив позиції Америки в конкуренції з Китаєм за світове панування, вважає директор Chatham House Бронвен Меддокс.
"Китайське керівництво і мріяти не могло про те, що Трамп зробив для Китаю після повернення до Білого дому, - пише вона. - Він скасував субсидії Джо Байдена, що дозволило Китаю зміцнити лідерство у "чистих" технологіях. Він обклав митами союзників США, зокрема В'єтнам та Індію, підштовхнувши їх до зближення з Пекіном. Він підірвав авторитет НАТО і став на бік Росії у її війні з Україною. А тепер він загруз у війні з Іраном".
Тінь Путіна
Через іранську війну візит Трампа до Китаю був не лише відстрочений, а й ускладнений.
І до війни проблем у двосторонніх відносинах було достатньо, а тепер ще доведеться обговорювати блокаду Ормузької протоки, через яку злетіли світові ціни на нафту, а Китай втратив значну частку постачання нафти і газу з Перської затоки.
Але хоч би як Китай хотів розблокувати свій основний маршрут морського імпорту енергоресурсів, геополітичні міркування відіграють на саміті першорядну роль, упевнений експерт із Китаю із CSIS Едгард Каган.
"Китай намагатиметься уникнути враження, ніби він чинить тиск на Іран від імені США", - сказав він.
Аналогічна ситуація з Росією та Україною.
"На переговорах може постати питання про роль Китаю в потенційній мирній угоді між Росією та Україною, проте Китай, зі свого боку, майже напевно продовжить підтримувати російську військову машину", - вважає Едгард Каган.
Будь-які домовленості Трампа та Сі коштуватимуть закупленого під них паперу тільки в тому випадку, якщо Трамп одразу не засмутиться і не передумає. Так часто бувало, і цього разу приводів у нього достатньо.
Наприклад, якщо Сі після Трампа з більшою помпою і дружелюбніше прийме російського президента Володимира Путіна.
Кремль неодноразово натякав, що візит на мазі, і не виключено, що як тільки Трамп полетить додому, Сі викотить килимову доріжку Путіну, а то й підпише з ним угоду про будівництво газопроводу "Сила Сибіру - 2", кинувши виклик головній ідеї другого терміну.
Трамп, напевно, спробує переконати Китай купувати більше нафти і газу в США - найбільшому в світі виробнику енергоресурсів, на шкоду нинішнім закупівлям в Ірані та Росії.
Якщо Китай не візьме на себе жорстких зобов'язань купувати американський скраплений газ, але при цьому укладе газовий контракт з Путіним, Трамп може засмутитися, і все знову піде не так в американсько-китайських відносинах.
Початок чудової дружби. Чи надовго?
"Цей саміт дуже потрібний китайцям", - зазначає Едгард Каган із CSIS.
Особистий контакт із Трампом допоможе Сі Цзіньпіну продовжити тарифне перемир'я, послабити обмеження в торгівлі та переконати Трампа не посилювати, а то й послабити підтримку Тайваню.
"Китайці хочуть зберегти добрі відносини зі США, і тому цінують особисті стосунки Трампа та Сі. Очевидно, США хочуть того ж".
Однак очікувати проривів не варто - недовіра надто висока, проблем у світі не поменшало, а впевненість Китаю в тому, що Америка стримає дані Трампом обіцянки, залишає бажати кращого. По-перше, тому що Трамп не вічний, а по-друге, вже у листопаді вибори до Конгресу можуть змінити розклад сил в Америці.
Повернення демократів до влади не обіцяє Китаю нічого доброго. Президент-демократ Джо Байден жодного разу не з'їздив до Китаю і загалом проводив політику стримування щодо другої найбільшої економіки світу.
Коли Трамп повернувся до влади, він розгорнув наступ. Але невдовзі зрозумів, що світ змінився. Китай відповів, і Трамп був змушений укласти з ним перемир'я, для чого зустрівся з Сі в 2025 році в аеропорту в Південній Кореї, куди обидва прилетіли на саміт двох десятків країн Азії та Америки.
Якщо нинішній візит Трампа до Сі обійдеться без сюрпризів, зустрічатимуться вони частіше. Трамп напевно запросить Сі до США з держвізитом восени, а сам відвідає Китай на саміт АТЕС у листопаді, після чого Сі, можливо, приїде на саміт "Великої двадцятки" до Маямі наприкінці року.
І це ще одна причина, чому нинішній саміт не обіцяє ні проривів, ні сенсацій, вважає колишній црушник Джонатан Цзін із Brookings Institution. Трамп любить гарні та гучні "угоди". Домогтися поступок від нього легше, коли підпиратимуть листопадові проміжні вибори до Конгресу, домислює він за китайців. Тож поки що - ритуальні танці без конкретики.
"Адміністрація Трампа голосно і заздалегідь оголосила одразу кілька самітів між двома лідерами, чим позбавила Пекін стимулу йти на якісь істотні поступки цього разу", - зауважує Цзін.