Іменем Трампа. Як президент США закарбовує себе у памʼятках і будівлях

Задовго до обрання президентом США імʼя Дональда Трампа вже було знайомим більшості ньюйоркців.

Він був чи не першим забудовником, який став прикрашати зведені або придбані ним споруди власним іменем. Точніше, прізвищем - й усі літери на фасаді мали бути великими - ТРАМП.

Традиція дозволяє американським президентам засновувати іменні фонди й бібліотеки вже після відставки. Але Дональд Трамп не зважає на правила, які визначали його попередники.

В його реальності їх, старих правил, не існує. А є він і його обіцянка привести Америку до "золотої доби". Навіть якщо ця доба радше запам'ятається зростанням цін на бензин через блокування Ормузької протоки, ніж економічним піднесенням американської нації.

Зʼявляється дедалі більше ініціатив з перейменування об'єктів інфраструктури на честь Дональда Трампа.

Кілька місяців тому президент США особисто оголосив про створення нового класу лінкорів, який носитиме його імʼя.

На фасадах трьох міністерств - сільського господарства, праці та, що символічно, юстиції - з'явилися банери з гігантськими портретами Трампа.

Що означає ця хвиля перейменувань та прославлянь - символічний акт визнання надзвичайної влади президента Трампа, параліч інституцій чи нову норму американської демократії? Можливо, це просто спосіб увічнити себе?

І якою буває реакція на це суспільства та якими є наслідки для перейменованих об'єктів?

Ковзанка у Нью-Йорку як трамплін у ТБ і політику

У 1983 році в Нью-Йорку, рідному місті Дональда Трампа й одному з головних мегаполісів світу, зʼявилася Трамп-Тауер на Пʼятій авеню - там і донині міститься його штаб-квартира.

Згодом виросли Трамп-Плаза на Аппер-Іст-Сайді й Трамп-Уолд-Тауер - одна з найвищих будівель Нью-Йорка. І це лише початок довгого переліку проєктів – від гольфових клубів та авіакомпанії до горілки й університету, - які вже носять імʼя або колись називалися на честь Трампа.

У середині 1980-х Дональд Трамп допоміг реставрувати знамениту ковзанку у південній частині Сентрал-Парку, яку багато хто може пам'ятати з голлівудських фільмів про Різдво у Нью-Йорку. І взяв об'єкт у концесію – ковзанку в народі стали йменувати Трамп-Ковзанкою.

Називала атракцію Трамп-Ковзанкою і донька чинного президента США Іванка.

На початку 2021 року після штурму Капітолію мер Нью-Йорка Білл де Блазіо розірвав усі контракти з Організацією Трампа, й уже навесні концесія Трампа на головну і меншу ковзанки та карусель у Сентрал-Парку скінчилася. Банери з прізвищем Трампа на найвідомішій ковзанці Нью-Йорка зникли і в неї залишилася оригінальна назва Уоллмен-Рінк - на честь батьків і братів меценатки Кейт Уоллмен, яка пожертвувала кошти на її будівництво.

Однак саме ця атракція стала тим об'єктом, що зробив Трампа знаменитим серед містян і заклав фундамент його особистого бренду.

Щозими з 1986 по 1997 роки і з 2001 по 2021 роки, коли ковзанкою керувала Організація Трампа, її відвідувачі, намотуючи кола по кризі, бачили на бортиках прізвище Трампа.

І згодом він конвертував відомість свого імені серед людей у політичну вагу.

Саме ця впізнаваність дозволила Дональду Трампу спершу стати зіркою шоу "Учень" (англійською - The Apprentice) на каналі NBC і впродовж 14 років завдяки особистій харизмі і гострому язику бити рекорди телерейтингів.

А згодом телевізійна слава дозволила Трампу здійснити похід у Білий дім і - з першої спроби - перемогти на виборах 2016 року.

Та хоча перша каденція Трампа, як свого часу здавалося, була турбулентною - через торговельну війну з Китаєм, зустріч із Путіним у Гельсінкі, вихід США з Паризької кліматичної угоди та дві незавершені процедури імпічменту. Але у порівнянні з його другою каденцією, яка розпочалася лише 15 місяців тому, перший термін Дональда Трампа у Білому домі тепер видається періодом відносної стабільності.

Впродовж останнього року як світові лідери, так і американський електорат виявилися незвиклими до частих драм і сварок із опонентами і пресою в прямому ефірі, а також декларуванням одних позицій і впровадженням протилежної політики.

Зокрема, американців заскочило зненацька рішення Дональда Трампа доєднатися до війни Ізраїлю проти Ірану, адже американський президент повертався до Білого дому на обіцянці "не починати вічних воєн".

На тлі війни та зростання цін, яке теж істотно зумовлене війною, рейтинг Трампа обвалився до 34%.

Рейтинг підтримки у 33%, лише на один відсоток менше, саме через війну в Іраку свого часу мав Джордж Буш молодший, і це було катастрофою для його правління.

На цьому тлі Дональд Трамп, який досі час від часу називає себе в першу чергу забудовником і бізнесменом, вже оздоблює не просто власні будинки, а федеральні об'єкти у столиці американської держави.

Попри звичку проводити вихідні у Флориді, більшу частину тижня президент усе-таки мешкає у Вашингтоні.

І саме Вашингтон став тим містом, обличчя якого може змінитися за президентства Дональда Трампа.

Коли у гольф-клубі Трампа у Флориді з'явилася його золота статуя, це спричинило критику з боку демократів та порівняння скульптури зі статуями північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Проте золота статуя Трампа на його приватній галявині не має особливого впливу на життя американців.

Та схожі дії політика в громадському просторі, який перебуває у спільному користуванні американських громадян, сприймаються інакше.

Бальна зала завбільшки з два Білі доми

"Першою ластівкою" стала перебудова знаменитої будівлі Білого дому, яка є символом демократії.

У липні 2025 американський лідер оголосив про зведення "Бальної зали президента Дональда Дж. Трампа" на 650 осіб.

Минулої осені задля її будівництва просто посеред ночі почалося знесення Східного крила Білого дому. До того воно простояло 123 роки і традиційно містило офіс перших леді США.

У знесенні Східного крила без дозволу Конгресу критики адміністрації Трампа побачили ознаки авторитаризму, а бульдозер, що ламав стіни, став символом тих тектонічних змін, які принесло в політику друге пришестя Трампа..

Не зміг залишитися осторонь перебудови Білого дому й король Чарльз ІІІ, який перебував у США з державним візитом.

У своїй промові на бенкеті 28 квітня він нагадав, як двісті років тому британці підпалили Білий дім:

"Пане президенте, я не можу не помітити перебудови Східного крила після вашого візиту до Віндзорського замку минулого року. І мені дуже шкода, що ми, британці, звичайно, зробили власну невелику спробу реконструкції Білого дому у 1814 році".

Площа майбутньої бальної зали має майже удвічі перевищувати весь Білий дім попереднього зразка. Під нею також планують зробити бункер.

Фінансування зали сягає $400 млн, але воно здійснюється за рахунок донорів, здебільшого приватних меценатів і великих компаній.

Не зведення бальної зали кошти пожертвували технологічні гіганти Amazon, Meta, Apple і Google - усі їхні боси торік у січні відвідали інавгурацію Трампа.

Та над майбутнім зали повсякчас нависає загроза судових тяганин.

Будівництво намагається зупинити Національний фонд збереження історичної спадщини.

У своєму позові фонд стверджує, що Білий дім не узгодив проєкт із Конгресом. А це є обов'язковим для об'єктів на федеральній парковій території, якою є територія Білого дому.

У березні федеральний суддя заблокував перебудову, допоки Конгрес не надасть офіційний дозвіл, адже, на думку судді, жоден закон не дозволяє президенту США односторонньо починати велике будівництво на території Білого дому.

Та адміністрація Трампа апелювала це рішення, наголошуючи, що зупинка робіт створить ризики для нацбезпеки. Бо в такому разі може залишитися незавершеною безпекова компонента зали.

Після кількох судових засідань, які відновляться у червні, дозволені лише підземні будівельні роботи, які є необхідними задля безпеки.

Саме фактор бункера під бальною залою грає критичну роль. На аргументі про важливість завершення будівництва Трамп наголошував і на пресконференції після спроби замаху на себе 25 квітня.

І хоча зала є найчастіше згадуваним об'єктом Трампа, та вона - не єдине будівництво, яке він просуває.

Тріумфальна арка, як у Парижі, тільки вища

Однак будівництво споруд - не єдиний спосіб, у який простір поповнюється новими об'єктами на честь Дональда Трампа.

Деякі інституції або вже існуючі обʼєкти самі пропонують взяти собі його ім'я.

Певно, ще помітнішим є проєкт Тріумфальної арки, відомої також як Арка Незалежності, яку Дональд Трамп хоче побудувати до 250-ліття незалежності Сполучених Штатів. Цю дату відзначатимуть четвертого липня.

За планом арка, враховуючи позолочену статую Леді Свободи на верхівці, має бути 76,2 м заввишки – це вполовину більше за Тріумфальну арку в Парижі, якою надихався Трамп.

Місце, де має з'явитися арка, символічне: Меморіальне коло між Арлінгтонським цвинтарем і меморіалом Лінкольна, однією з найголовніших пам'яток Вашингтона.

Географічно - це правий берег річки Потомак, тобто вже штат Вірджинія.

Однак через свій неабиякий масштаб арка домінуватиме над Вашингтоном, адже висота меморіалу Лінкольна на 46 м нижча за Тріумфальну арку.

І, якщо її проєкт буде завершено, з протилежного берега річки над меморіалом Лінкольна візуально нависатиме споруда, яка змінить історичний ландшафт Вашингтона.

Арка також домінуватиме над розташованим неподалік від неї Арлінгтонським цвинтарем – відомим на весь світ місцем спочинку тисяч американських військових.

Тим часом Інститут миру США торік у грудні перетворився на Інститут миру імені Дональда Дж. Трампа.

Звістка про його перейменування збіглася з періодом, коли традиційно оголошують переможця Нобелівської премії миру.

Дональд Трамп не приховував свого бажання отримати цю нагороду і через це навіть розсварився з Норвегією.

І хоча американський президент повсякчас проголошує себе миротворцем, свою залученість до процесу перейменування інституту миру він заперечує.

Свого часу Конгрес заснував цей інститут як безпартійну та незалежну структуру.

Основна ідея Інституту миру - світ без насильницьких конфліктів, задля запобігання, пом'якшення та вирішення яких він власне працює.

Однак тепер ця структура носить ім'я президента, який за перші 15 місяців перебування на посаді санкціонував участь США у бомбардуванні Ємену, операції у Венесуелі та двох військових кампаніях в Ірані.

Друга війна в Ірані, що почалася 28 лютого цього року і мала протривати максимум шість тижнів, досі не завершена.

Через війну і іранську блокаду Ормузької протоки у світі фіксується нестача пального і зростання цін, а країни регіону Затоки, які постраждали від ударів ракет і безпілотників з Ірану, більше не вважаються безпечними для ведення бізнесу і життя.

Державне фінансування в обмін на назву

Утім ситуацію навколо аеропорту у Вашингтоні та вокзалу в Нью-Йорку й близько не порівняти з перейменуванням Інституту миру.

За інформацією низки американських видань, Білий дім пропонував лідеру сенатської меншості, демократу Чаку Шумеру, розморозити гроші на будівництво тунелю між Нью-Йорком і Нью-Джерсі в обмін на перейменування вокзалу Penn Station у Нью-Йорку та аеропорту Dulles у Вашингтоні на честь Дональда Трампа.

Проєкт залізничного тунелю під річкою Гудзон називається The Gateway Project.

Новий тунель має збільшити пропускну здатність одного з найбільших вокзалів Нью-Йорка Penn Station, куди зазвичай приїжджають електрички з Нью-Джерсі, та дозволити відремонтувати столітні тунелі під Гудзоном.

Виділені на проєкт $16 млрд з федерального бюджету заморозили торік у жовтні.

Джерело Reuters повідомило, що Шумер відмовився пристати на ідею Білого дому, аргументуючи це тим, що він не наділений владою для перейменування пам'яток.

Згодом штати Нью-Йорк і Нью-Джерсі подали в суд на адміністрацію Трампа, стверджуючи, що замороження федеральних коштів на будівництво тунелю є незаконним.

Водночас президент заперечив власну залученість до спроб перейменування вокзалу Penn Station, заявивши, що першим таку ініціативу висловив уже згадуваний лідер сенатської меншості Чак Шумер.

Що ж стосується аеропорту Dulles, головного авіахабу Вашингтона, ініціативу з його перейменування справді висловлювали конгресмени. Але вони були виключно республіканцями.

Торік члени Палати представників Еддісон МакДауелл і Гай Решенталер внесли на розгляд законопроєкт про перейменування аеропорту Dulles на честь Трампа.

Тим часом Дональд Трамп називав найбільший аеровокзал Вашингтона "жахливим" і "неправильно спроєктованим" та заявляв про готовність перебудувати його.

Утім ініціатива з перейменування аеропорту застрягла на рівні комітетів. Конгрес її так і не затвердив.

Схожа драматургія фіксується й навколо майбутнього стадіону команди з американського футболу Washington Commanders.

За інформацією ESPN, підкріпленою численними джерелами, Дональд Трамп зажадав, аби нова арена носила його імʼя.

Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що вважає таку потенційну назву "прекрасною", наголошуючи, що саме за Трампа був запущений процес відбудови стадіону.

І справді, у вересні 2025 року, вже за президентства Дональда Трампа, рада Округу Колумбія погодила проєкт зведення арени на місці старого стадіону.

Із $3,7 млрд, необхідних для фінансування проєкту, місто має надати $1 млрд, у той час як власне футбольний клуб вкладе $2,7 млрд.

Але право здавати стадіон у довгострокову оренду матиме саме Округ Колумбія, відтак команда оплачуватиме місту можливість користуватися стадіоном.

І хоча права на назву стадіону формально має футбольна команда, одноосібно змінювати її клуб не може.

Це рішення має погодити Округ Колумбія та Служба національних парків, що опікується не лише парками, але й памʼятками.

Торік у липні Трамп уже погрожував заблокувати будівництво стадіону, якщо власник Washington Commanders Джош Гарріс не поверне клубу стару назву - Redskins, від якої команда відмовилася у 2020 році.

Утім виконати цю умову в принципі неможливо, бо термін redskins вважається расистською лайкою на адресу корінних американців, саме це й було причиною відмови клубу від старої назви.

Доля центру імені Трампа-Кеннеді

Та чи не найпромовистішою ілюстрацією причинно-наслідкового зв'язку перейменувань стала історія головного культурного осередка США - Меморіального центру мистецтв ім. Джона Ф. Кеннеді.

Під одним дахом центру десятки років працювали дорослі й дитячий театри, філармонія, балет, симфонічний оркестр і ще багато проєктів, центр приймав багато гастролей.

Спершу Дональд Трамп оновив раду центру. А у грудні ця рада ухвалила рішення перейменувати інституцію на центр імені Трампа-Кеннеді.

І це попри те, що центр імені Кеннеді був меморіальним. Тобто створеним після його смерті і у пам'ять про нього.

На рішення ради Дональд Трамп відреагував заявою про здивування і вдячність.

Натомість критики заявили, що центр можна було перейменовувати лише за згоди Конгресу, адже саме Конгрес свого часу і заснував центр.

Практично відразу після перейменування центру десятки творчих груп і компаній скасували там виступи і вирішили шукати собі нову сцену. Приміром, так вчинила Вашингтонська національна опера.

Не сприйняла змін й родина Кеннеді. Онук 35-го президента США Джек Шлоссберг поставив під сумнів прозорість голосування ради центру.

А племінниця Джона Кеннеді й ексдружина Арнольда Шварцнеггера Марія Шрайвер резюмувала, що "після перейменування ніхто більше не хоче там виступати" .

На тлі відчутного бойкоту творчими колективами перейменованого Центру Трампа-Кеннеді його вже в липні планують закрити на реставрацію.

І хоча станом натепер проєкт реставрації має зберегти структуру модерністської будівлі, проте все може змінитися, включно з проєктом.

З'являються голоси, зокрема, й серед конгресменів, які попереджають: якби не перейменування центру, не сталося б його бойкоту, і зараз інституція б працювала, а не простоювала в очікуванні непланового ремонту.

У ширшому контексті, низька підтримка Трампа населенням поглиблюють ризики несприйняття або навіть бойкоту для тих інституцій, які таки змінили свої назви на честь Трампа.

І ще чіткіше цей ризик промальовується напередодні проміжних виборів, які мають всі шанси стати протестним голосуванням і позбавити республіканців більшості в Конгресі, тим самим підірвавши позиції президента Трампа.