Криваве насильство серед шимпанзе. Чи може воно пояснити, чому люди ведуть війни

Вчені вивчають війну між колись дружніми шимпанзе в Центральній Африці, сподіваючись, що це допоможе пролити світло на войовничу природу біологічних родичів мавп - людей.

Протягом двох десятиліть дослідники спостерігали за членами групи шимпанзе Нгого в Національному парку Кібале в Уганді, які цілком мирно співіснували. Але згодом ця стабільна спільнота розкололася й занурилася у смертоносне насильство, що тривало роками.

Мішенями ставали дорослі самці та немовлята - загинуло 28 особин.

"Кусають, б'ють жертву руками, тягнуть її, копають ногами - здебільшого дорослі самці, але іноді в бійках беруть участь і самки", - каже приматолог Університету Техасу Аарон Сандел, провідний автор дослідження, опублікованого в четвер у журналі Science.

Дослідники почали вивчати шимпанзе Нгого у 1995 році. Це була найбільша відома група диких шимпанзе у світі - на піку вона налічувала близько 200 членів. Зазвичай групи шимпанзе складаються приблизно з 50 особин.

Дослідникам давно відомо, що шимпанзе нападають і вбивають членів сусідніх груп шимпанзе - по суті, незнайомців, - але цього разу ситуація була іншою.

"Мені важко усвідомити, що вчорашній друг перетворився на сьогоднішнього ворога. Самці в обох групах виросли разом, знали одне одного все життя, співпрацювали та взаємодіяли, отримуючи з цього вигоду", - каже приматолог і старший автор дослідження Джон Мітані, почесний професор Університету Мічигану, якого цитує Reuters.

"То чому ж стався розкол? Можливо, вони стали жертвами власного успіху, коли група зросла до нестерпно великого розміру", - додає Мітані.

Дослідники зазначають, що дестабілізувати групу могло поєднання факторів. Велика чисельність могла посилити конкуренцію за їжу для всіх, а також конкуренцію між самцями за спаровування з самками.

Смерть семи шимпанзе у 2014 році на тлі ознак хвороби могла порушити соціальні зв'язки й створити ворожість.

У спільнотах шимпанзе домінують самці. Приблизно тоді, коли у 2015 році почалися напруження, відбулася зміна альфа-самця - найвищого за рангом шимпанзе в групі: шимпанзе на ім'я Джексон усунув іншого самця, пише Reuters.

До розколу група була єдиною згуртованою спільнотою, хоча всередині існували соціальні кластери. У 2015 році члени двох таких кластерів почали уникати одне одного.

Через кілька місяців після хвороби у 2017 році, яка забрала життя 25 шимпанзе, переважно немовлят, члени одного з кластерів напали на Джексона, однак він вижив. До кінця 2017 року сформувалися дві чіткі групи, які назвали Західною та Центральною.

Починаючи з 2018 року, Західна група чинила насильство проти Центральної. Західна група спочатку була меншою за чисельністю та територією, але з часом перевершила Центральну за обома показниками.

Опубліковане дослідження включало спостереження до 2024 року. Загалом були вбиті 24 шимпанзе - сім дорослих самців і 17 немовлят. Минулого та цього року вбили ще одного дорослого самця, одного самця-підлітка і двох немовлят, що підвищило кількість загиблих до 28.

Багато шимпанзе зникли без очевидної причини, що може свідчити про додаткові невраховані вбивства.

При цьому Західна група не зазнала втрат.

"Вони просто безжально б'ють і стрибають на жертву. Я бачив випадки (вбивства), які тривали менше ніж 15 хвилин, - цитує Reuters Мітані. - Один дорослий шимпанзе може вихопити немовля з рук матері й швидко вбити його кількома укусами або тупою травмою - зокрема удар об землю".

Хоча самі науковці воліли не називати ці події "громадянською війною" - терміном із конкретним значенням у людських конфліктах, - вони побачили важливі подібності.

"Я б застеріг від того, щоб називати це громадянською війною, - цитує провідного дослідника Сандела видання Independent. - Але поляризація і колективне насильство, які ми спостерігали серед цих шимпанзе, можуть дати нам розуміння щодо нашого власного виду".

У звіті йдеться, що результати дослідження "надають докази того, що зміна взаємин, незалежно від культурних маркерів, може розколоти спільноту й спровокувати колективне насильство".

Питання полягає в тому, чи можна ці висновки застосовувати до людей, які ведуть війни вже понад 10 000 років. Але чи є війна частиною людської природи - залишається предметом гострих дискусій.

Деякі дослідники кажуть, те, що змушує людей воювати, є суто обставинним, тоді як інші стверджують, що в еволюції людини є первинні корені, які штовхають нас до конфлікту, пише Independent.

Нові висновки не розв'язують цю суперечку, але дають підстави припустити, що людям, можливо, слід переглянути те, що ми знаємо про чинники, які призводять до війни.

Сандел і його колеги кажуть, що їхня робота кидає виклик припущенню, ніби людські конфлікти, зокрема громадянські війни, починаються насамперед через ідентичність і культурні відмінності.

"Якщо сама лише динаміка взаємин може спричиняти поляризацію і смертельний конфлікт у шимпанзе без мови, етнічності чи ідеології, тоді в людей ці культурні маркери можуть бути другорядними порівняно з чимось більш базовим", - цитує Сандела Independent.

І якщо це правда, Сандел вважає, що люди "можуть мати потенціал зменшити суспільні конфлікти у своєму житті".

Дослідники застерігають від проведення прямих паралелей між насильством шимпанзе та поведінкою людей.

"Ми подібні в певних аспектах через нашу спільну еволюційну історію, але ми також фундаментально відрізняємося, бо змінилися протягом останніх 6-8 мільйонів років після того, як відокремилися від них", - цитує Reuters Джона Мітані.