Чи обмежать в Україні телеграм

Для найпопулярнішої в Україні соціальної медіаплатформи телеграм та інших соціальних мереж хочуть встановити правила та обмеження. Нещодавно у Верховній Раді депутати зробили перший крок у цьому напрямку, чим збурили мільйони користувачів соцмереж. Ширилися припущення, що телеграм в Україні "закриють" чи суттєво обмежать його роботу.

Профільний комітет парламенту одноголосно рекомендував розглянути у сесійній залі проєкт закону, що регулює діяльність месенджерів. Депутати вказують, що передусім документ стосується телеграма, про загрози якого для українських громадян говорять з перших днів широкомасштабної війни.

"Телеграм став найбільшим "шлюзом" для російської пропаганди в Україні", - наголошує один з авторів законопроєкту, представник опозиційної фракції "Європейська солідарність" Микола Княжицький.

Автори проєкту закону пропонують запровадити для соціальних платформ правила гри, подібні до тих, що застосовуються до медіа, оскільки вважають, що вони давно вже працюють так само, але на них не поширюється медійне законодавство.

Ми з'ясовували, як саме може виглядати регулювання соціальних мереж, чи відчують ці зміни користувачі та чи може йтися про обмеження і блокування телеграма.

"Ми разом створили і виростили цього дракона"

Телеграм запустили у 2013 році брати Дурови — колишні керівники російської соцмережі “ВКонтакте”. Попри російське походження засновників, компанія Telegram юридично та операційно базується за межами Росії.

Телеграм швидко розвивався і став один із найпопулярніших месенджерів в тому числі в Україні. Причина - технічні можливості швидко поширювати інформацію, створювати канали, об'єднувати людей у групи. Власники платформи пишаються тим, що вона працює незалежно, без будь-яких обмежень і цензури.

Але водночас, як вважають фахівці у галузі кіберзепеки, постає багато питань щодо приватності й безпеки, особливо в умовах війни Росії проти України.

"Через соціальні мережі Росія впливає на українське суспільство. Очевидно, що вона може збирати через них інформацію про користувачів. Телеграм заснували російські громадяни, а власність телеграм-каналів не є прозорою. Тому навіть лише те, що цей додаток є у телефонах українців - вже загроза", - вважає Микола Княжицький.

"Ми акцентуємо на телеграмі, бо він став монополістом в інформаційному просторі", - каже він.

Це підтверджують дослідження, що проводили в останні роки.

Зокрема компанія InMind на замовлення ГО "Інтерньюз-Україна" у травні-серпні 2025 року під час дослідження виявила, що загалом соціальними мережами для отримання новин користуються 86% респондентів і телеграм є лідером серед месенджерів як для спілкування, так і для новин.

За даними соціологічної групи "Рейтинг", у 2025 році кожен другий українець називав телеграм головним джерелом інформації для себе.

Перша хвиля популярності цього месенджера в Україні була зумовлена переходом на соціальні платформи чинної влади.

Ще під час виборчої кампанії 2019 року команда Володимира Зеленського, створивши у штабі департамент "Зе!діджитал", запевняла, що напряму спілкуватиметься з народом з допомогою соціальних мереж і не потребуватиме традиційних ЗМІ як посередника.

Друга хвиля зростання аудиторії сталася з початком широкомасштабного вторгнення РФ у 2022 році, коли телеграм став для людей єдиним джерелом оперативної інформації.

"Ми усі разом створили цього дракона", – каже керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

"Ми його виростили. І тепер він такий потужний, що знищити його майже нереально. Тому є рішення про його "задобрення" і про співпрацю з ним. Чи буде вдалою ця тактика, покаже час", - твердив експерт під час дискусії в Кризовому медіацентрі, маючи на увазі спроби регулювати діяльність телеграма та інших месенджерів законом.

Перша і остання спроба обмеження

У вересні 2024 року Рада нацбезпеки та оборони за участі Національного координаційного центру кібербезпеки заборонили встановлювати та використовувати телеграм на службових пристроях працівників органів державної влади, безпеки та оборони, підприємств критичної інфраструктури, а також військовослужбовців.

На тому засіданні РНБО керівництво Головного управління розвідки, СБУ, Генштабу ЗСУ говорили про те, що російські спецслужби можуть мати доступ до листування користувачів, про використання телеграма для кібератак, фішингу, коригування ракетних ударів по Україні.

Однак тоді це рішення РНБО не стало безумовним для виконання чиновниками та військовими.

У той самий час в самому телеграмі неодноразово заявляли, що всі сервери компанії належать і обслуговуються виключно власними співробітниками і жоден з підрядників компанії по всьому світу не має досупу до персональних даних.

У червні 2025 року телеграм реагував на розслідування незалежного російськомовного видання "Важные истории" щодо можливої співпраці месенджера зі спецслужбами РФ.

"За всю історію існування месенджера жодного разу не передавалися особисті повідомлення третім особам, а шифрування не було зламане", - запевняла компанія у заяві.

Лише через півтора року після рішення РНБО парламент вирішив взятися за регулювання діяльності телеграма та інших медіаплатформ. Але і зараз в ефективності закону в разі його ухвалення багато хто сумнівається.

Що передбачає проєкт закону

Як кажуть автори законопроєкту, не йдеться про якісь обмеження для користувачів соціальних мереж. Вони хочуть встановити правила гри для всіх соціальних медіаплатформ.

Перш за все, заборонити використання месенджерів у державному секторі - на робочих комп'ютерах, планшетах, телефонах держслужбовців, працівників критичної інфраструктури, військовослужбовців. У переліку також - банки та інші фінансові установи.

Такі законодавчі обмеження пропонують запроваджувати у випадку, коли медіаплатформа приховуватиме кінцевих бенефіціарів або ж коли серед них виявляться ті, що пов'язані з російським капіталом.

Окрім розкриття власників, у проєкті міститься норма про обов'язок на вимогу Нацради з питань телебачення та радіомовлення швидко видаляти незаконний контент, пов'язаний із тероризмом, пропагандою війни, торгівлею наркотиками, порнографією, шахрайством, а також створити умови для спростування неправдивої інформації, поширеної через телеграм-канали, у тому числі анонімні.

Платформа також повинна мати контактну особу або офіс в Україні на випадок, якщо державні органи матимуть потребу з ними зв'язатися.

Дискусії про заборону чи обмеження

Але чи передбачає законопроєкт блокування роботи телеграма, як це було з "Одноклассники" та Вконтакте? У 2017 році, за президентства Петра Порошенка, їх заборонили, як і десятки російських телеканалів та сайтів.

Серед політиків та експертів сьогодні є багато тих, хто вважає, що з телеграмом слід вчинити так само.

Співрозмовник ВВС News Україна в команді президента запевнив, що "закривати телеграм ніхто не планує".

"По-перше, це тільки кремлівські діди та аналогічні їм люди можуть думати, що це можливо", - з іронією вказує він.

"По-друге, це не вирішить тих проблем, які є, бо, наприклад підлітків намагаються підбурювати до злочинів зокрема і в ігрових чатах, і там, де вони будуть спілкуватись гіпотетично замість телеграму, теж будуть намагатися. Це не про платформу, а про частину війни, яка полягає в тому числі в диверсіях і вербуванні".

Водночас очільник ОПУ, колишній керівник ГУР Кирило Буданов кілька місяців тому говорив про доцільність обмеження швидкості роботи платформи, аби вона працювала лише як месенджер, а не постачальник інформації.

"Я ще в 2024 році пропонував. Не те щоб блокувати, а, скажімо так, трішки упорядкувати і зменшити швидкість. Щоб телеграм був месенджером - тим, чим він і має бути", - казав він у лютому в ефірі єдиного телемарафону.

У Росії в квітні уповільнення трафіку запровадив "Роскомнадзор". Офіційне пояснення - через те, що телеграм нібито не видалив близько 150 тисяч одиниць забороненого контенту.

Однак Буданов визнавав, що для України у гальмуванні швидкості криються небезпеки, оскільки тоді жителі окупованих територій втратять канал отримання важливої інформації з телеграма, яким користуються практично всі органи влади та медіа.

Керівник президентського офісу також висловлював ідею реєструвати телеграм-канали як засоби масової інформації, аби вони відповідали перед законом так само, як ЗМІ.

Водночас журналісти-розслідувачі, а також опозиційні депутати Верховної Ради неодноразово заявляли про те, що за низкою анонімних телеграм-каналів стоять пов'язані з Банковою особи. Депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк на початку року називав імена ймовірних власників п'яти найбільших анонімних телеграм-каналів, які, на його переконання, працюють в інтересах Офісу Президента.

Представники команди Володимира Зеленського ці закиди відкидали, наголошуючи на шкідливості анонімних каналів і на необхідності їх верифікації.

Покарання та технічні можливості

Ідея урівняти відповідальність за поширення інформації на соціальних медіаплатформах і у звичайних медіа лягла в основу проєкту закону, що його підготував профільний комітет. Але депутати пропонують іншу схему покарання за порушення, ніж озвучував Кирило Буданов, і не виключають блокування як крайнього заходу.

"Ми вважаємо, що має бути ступенева система покарань, починаючи зі штрафів, певних обмежень. А блокування має стати крайньою мірою. Думаю, без неї не обійтися", - переконаний голова комітету парламенту з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв від фракції "Слуга народу".

Водночас він сподівається, що навіть ухвалення законопроєкту в першому читанні "спонукає платформи вступити у діалог з державою".

На сьогодні у проєкті прописано, що покарання за порушення закону платформами будуть такими ж, як для інших медіа.

Спочатку це попередження, потім штрафи, що прив'язані до розміру мінімальної зарплати. Далі - визнання структури власності непрозорою і як наслідок - заборона державним органам та компаніям з державною часткою розміщувати рекламу на цих платформах. Потім - повна заборона для використання медіаплатформи державними службовцями, про яку йшлося раніше. І вже як крайній захід - блокування у разі систематичного порушення закону, а також дій, що становлять загрозу безпеці країни. Для цього Нацрада з питань ТБ і радіо може звернутися до суду або до РНБО для обмеження доступу до платформи на території України.

Суто технічно заблокувати телеграм, вважає Микита Потураєв, Україна не може.

Причину у тому, що Україна не має національного файрволу (National Firewall), тобто технічної системи, яка б централізовано фільтрувала інтернет-трафік.

Через таку децентралізацію влада має давати розпорядження приватним провайдерам, аби вони налаштували блокування самостійно. Так відбувалося із забороною "Одноклассники" і "Вконтакте".

Однак голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вважає, що обмеження діяльності телеграма, якщо таке рішення буде ухвалене, цілком можливе.

"Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації на нараді координаційного штабу з питань кібербезпеки сказала, що якщо технічне завдання буде поставлено, вони знайдуть механізми, як вирішити це завдання", - сказав він в інтерв'ю УНІАН.

"Дуров не побіжить в Україну домовлятися"

Однак в експертному середовищі лунає багато сумнів щодо ефективності регулювання соціальних медіаплатформ і, перш за все, телеграма.

"Я дуже сумніваюся, що після ухвалення закону телеграм почне співпрацювати з державними органами. Його власники постійно заявляють, що вони проти цензури і ця їхня позиція - абсолютистська штука" - вважає головний експерт Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай під час дискусії у Кризовому медіацентрі.

Засновник телеграма Павло Дуров, який залишив Росію у 2014 році і є громадянином не лише Росії, а й Франції, Об'єднаних арабських еміратів та карибської держави Сент-Кітс і Невіс, неодноразово заявляв, що є одноосібним власником цього месенджера і що компанія не залежить від російського капіталу.

Дуров також неодноразово запевняв, що телеграм є нейтральною платформою і що "абсурдно стверджувати, що вона або її власник мають відповідати за зловживання цією платформою".

"Якщо ми думаємо, що цим законом ми викриємо власників анонімних телеграм-каналів, то я особисто в це не вірю. Для цього потрібна співпраця платформи з державними органами, а телеграм на це не піде", - переконаний Ігор Розкладай.

"Ми маємо розуміти, що анонімні канали не зникнуть, якщо тільки ними не займуться правоохоронні органи. І власник телеграма Дуров не побіжить до України домовлятися", - додає експерт.

Ігор Розкладай вважає, що чи не єдиним дієвим наслідком ухвалення закону може стати обмеження на використання телеграма органами влади, що, можливо, підштовхне до створення захищеної української соціальної медіаплатформи.

"РФ буде там, де є найбільша аудиторія українців, а це, на жаль, телеграм, - додає Олена Чуранова, фактчекерка і редакторка організації StopFake. - Шкода, що ми втратили чотири роки війни для того, щоб щось зробити".

А керівник досліджень дезінформації в OpenMinds, експертка з аналізу цифрових даних Юлія Дукач вважає, що сьогодні говорити про телеграм лише як про місце російської пропаганди чи вербування підлітків для скоєння терористичних актів мало.

"Так, телеграм - це великий простір для російської дезінформації, але я вважаю, що це не найбільша небезпека для нас", - каже вона.

Набагато більшою загрозою, вважає Юлія Дукач, є те, що переписки у телеграмі не мають наскрізного шифрування.

"І дуже дивує, чому досі фахівці кібербезпеки нічого з цим не зробили", - додає вона.

***

За участі Віталія Червоненка.