"Шукаємо їжу по хатах, ми тут у пастці". Як живуть окуповані Олешки на Херсонщині

"Мило ще є, а прокладки знайти важко. Побутової хімії теж нема. А руки чорні, бо їжу готуємо на вогні", - Людмила (ім'я змінене) розповідає ВВС про життя в окупованих російською армією Олешках, що на лівому березі Херсонської області.

Щоб поговорити з журналістами, вона вилізла на дах пошкодженого будинку, де краще ловить зв'язок.

Мешканці окупованого міста розповіли ВВС, що кілька років в Олешках немає світла, газу і водопровідної води. Рятують сонячні панелі у деяких будинках і генератори, коли до них є паливо.

А ще минулої зими і весни жителям Олешок, чисельність якого скоротилася з 24 тис. до близько 2 тис. людей, не вистачало їжі і ліків.

Прифронтове місто кілька місяців було відрізане від постачання свіжих продуктів і ліків.

"Майже всю зиму не було поставок. Люди приходили на базар і чекали, що може щось привезуть. Ось так виходили і просто стояли на базарі. Два місяці зими було дуже важко – хтось замерзав, хтось голодував", - розповідає ВВС ще одна мешканка Олешок Анастасія (ім'я змінене). Вона змогла виїхати з окупованого міста лише у березні 2026 року.

Олешки опинилися в пастці як через географію, так і через війну. Воно відрізане річкою та зруйнованими мостами на півночі й заході, та небезпечними або непрохідними дорогами з суходолу на півдні та сході.

Спроба залишити Олешки чи доставити до міста продукти, кажуть місцеві, - це ризикнути життям на "дорозі смерті" через замінування територій.

На дорогах, що ведуть з Олешок, є спалені авто. За численними свідченнями, в них загинули люди, які намагалися виїхати.

Олешки: затоплене і спалене місто

Раніше в родючій землі в Олешках, як і в цілому на півдні України, вирощували багато зелені, овочів і фруктів. У місті були численні теплиці і городи.

Зараз люди з усіх сил намагаються тут вижити, розповідають місцеві.

"Ходять по хатах - шукають їжу, щоб не померти з голоду. Будинки розбомблені, двері, вікна відкриті", - розповідає Анастасія. За її словами, в залишених будинках знаходять в основному закрутки і крупи. Муки давно нема.

У 2023 році Олешки були майже повністю затоплені після підриву дамби Каховської ГЕС. Після цього у місті зникло централізоване водопостачання, були затоплені підстанції, зникло світло.

Зараз це прифронтове місто потерпає від обстрілів. Щодня над мешканцями літають дрони.

Через обстріли постійно виникають пожежі. Пошкоджені обстрілами дерева принаймні легше розколоти на дрова, говорить, жартуючи Людмила.

Олешки розташовані на лівому березі Дніпра і перебувають під російською окупацією від самого початку вторгнення РФ.

Українські війська закріпилися на правому березі річки, неподалік Херсона, який ЗСУ звільнили в листопаді 2022 року, відтіснивши росіян за річку.

"Зранку був сильний артобстріл, будинки горять", - розповідає про свій день в Олешках Людмила.

Її власний будинок знищила та катастрофічна повінь у 2023 році після підриву дамби. Будинок, у який вона після цього переїхала, горів через обстріл.

Через атаки і заміновані дороги, розповідають мешканці, виїхати з міста було надзвичайно складно.

"Ступила і не знаєш, чи буде в тебе нога"

"Все летить. По всіх хатах і по людях. Над тобою постійно висять дрони. Коли йдеш вулицею, то не знаєш, чи туди поставила ногу, чи залишиться у тебе нога", - говорить Анастасія.

Жінка прожила у місті все життя. Чотири останні роки – в окупації.

"Ця війна забрала у мене все – дім, чоловіка, маму, - говорить вона з гіркотою,- Коли я виїжджала, це був такий біль на серці".

Але більше, за словами Анастасії, залишатися там вона не могла. Вона розповідає про загибель сусіда, тіло якого 10 днів не могли забрати з будинку, бо все навколо було заміновано, про нашпиговану мінами дорогу до базару, страх говорити, бо не знаєш, як і коли інформацію можуть використати проти тебе.

"Там майже щодня гинуть люди. Доступу до ліків немає, продуктів немає. Серце болить за всіх людей, які залишилися. Всі звідти не виїдуть", - говорить Анастасія.

Жінка разом з сусідами змогла виїхати тільки наприкінці березня 2026 року. На власному авто вони дісталися до сусіднього села, звідки їх забрали волонтери. Далі через територію Росії, Білорусь вони змогли дістатися до підконтрольної Україні території.

"Коли я виїхала з Олешок, я ніби потрапила в інший світ. Це не передати словами. Я так раділа шматку хліба, коли виїхала", - каже жінка.

Дороги заміновані

"Дорога замінована. Тож ми тут застрягли", — каже Людмила про ситуацію з виїздом з Олешок.

Через спалені авто і щільне мінування місцеві мешканці почали називають трасу з Олешок "дорогою смерті". Комусь пощастило по ній виїхати цілим, комусь - ні.

"Коли виїжджали з Олешок, усі молилися Богу, щоб не натрапити на міну", - розповідає Володимир, якому за п'ятдесят.

Після численних обстрілів і після того, як на його очах вивезли тіло загиблої сусідки, Володимир з родиною вирішили їхати з міста.

"Ніхто з нас більше не міг цього витримати ", - каже чоловік. Володимир розповідає, що його вивозили каретою швидкої допомоги. Евакуацію організували волонтери.

Дорогу з Олешко він згадує з жахом: "Уся траса від Олешок до Голої Пристані всіяна спаленими автомобілями. Деякі з них згоріли разом із людьми всередині".

Супутникові знімки за листопад 2025 року показують щонайменше вісім пошкоджених транспортних засобів на відрізку дороги довжиною 1 км, що веде з Олешок у напрямку села Кардашинки, яка лежить на шляху до Голої Пристані.

Також між Кардашинкою і Голою Пристанню видно, ймовірно, великий слід від пожежі на дорозі, який уперше з'явився наприкінці січня.

Підтверджені відеозаписи за той самий період показують сильно пошкоджений автомобіль, який, імовірно, з'їхав з дороги. Це може відповідати твердженням про те, що транспортні засоби, зокрема швидкої допомоги, були підірвані або натрапили на міни.

Подібні сцени спостерігаються й уздовж дороги E97 на схід від міста, хоча супутникові знімки свідчать, що пошкодження там датуються значно раніше.

BBC спілкувалась із сімома людьми, які повідомили, що або досі перебувають в Олешках, або нещодавно виїхали звідти.

Зібрані свідчення надходили через дзвінки або месенджери, а також у відповідях на запитання, передані через українського посадовця, який підтримував зв'язок із мешканцями.

ВВС не змогла повністю перевірити кожне свідчення, але, де це було можливо, намагалися підтвердити розповіді за допомогою фотографій, даних геолокації та онлайн-записів.

Заклик створити коридор

В Олешках - гуманітарна катастрофа, говорить уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

З початку лютого й до 16 квітня його офіс отримав 119 звернень від людей про складну ситуацію в Олешках.

Він заявив, що звертався до російської влади та до Міжнародного комітету Червоного Хреста із закликом створити "гуманітарний коридор" для безпечної евакуації.

За його словами, нещодавно він отримав відповідь від МКЧХ, що там готові допомогти.

Володимир Зеленський у нещодавньому відео закликав міжнародні організації допомогти врятувати людей з Олешок. Він заявив, що "частково вдається відповісти на виклики, які існують на окупованій частині Херсонщини, зокрема в Олешках та навколишніх селах", не пояснивши, що це значить.

Евакуація з Олешок можлива лише за згоди РФ, говорять представники української влади. Після розголошення ситуації до міста почали підвозити продукти, розповів заступник голови облдержадміністрації Олександр Толоконніков.

Доставку продуктів організували волонтери та гуманітарні організації. На фотографіях, які бачила BBC, видно натовп людей, багато з них літнього віку, які, ймовірно, отримують продукти на площі у місті.

Навіть попри високі ціни на продукти, це значне полегшення, каже Людмила.

Лубінець звинувачує Росію у "навмисному тероризмі" проти цивільних.

Українські чиновники стверджують, що і цивільних, і російських військових у місті окупаційна влада фактично покинула напризволяще.

Мешканці міста розповіли ВВС, що раніше на вулицях було більше російських військових. Зараз вони в основному ховаються від обстрілів у підвалах, уникаючи українських дронів.

Також є повідомлення, що з вулиць не прибирають тіла загиблих військових РФ. Вони залишаються там гнити, або їх розтерзують собаки.

Російське посольство в Лондоні заявило BBC, що "гуманітарні труднощі" на цій території спричинені "систематичними ударами" українських військових по місту Олешки.

Призначений окупаційною владою "губернатор" Херсонської області Володимир Сальдо, за словами посольства, звинувачує Україну у знищенні шкіл і дитячих садків у місті.

У березні у своєму Telegram Сальдо називав ситуацію в Олешках складною, але контрольованою. Говорив, що продукти з перебоями, але завозять. Заяви про гуманітарну катастрофу у місті назвав пропагандою Києва.

Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомив ВВС, що веде переговори з обома сторонами, намагаючись отримати додаткову інформацію про ситуацію в Олешках.

Складно оцінити, скільки мін на цій території залишили російські війська, а скільки українські.

Один український військовий розповів BBC, що Україна використовувала міни, щоб перешкодити Росії доставляти зброю своїм силам у місті.

За його словами, українські військові періодично за допомогою дронів відправляли в Олешки продукти і ліки.

Він стверджує, що ЗСУ повідомляють волонтерам про безпечні маршрути, і водночас звинувачує Росію в "хаотичному розкиданні" вибухівки.

Мешканка Олешок Ганна розповіла ВВС, що нещодавно бачила, як дрон завис прямо над головою 90-річної жінки: "Вона лише підняла голову, помахала рукою, наче кажучи: "Хай буде, як буде". І повільно пішла далі".

За участі Аакріті Тхапар, Анастасії Левченко, Мар'яни Матвійчук та Володимира Ложка.