Як укус кліща може спричинити смертельну алергію на м'ясо

Минуло п'ять років, але Міфанві Вебб досі не може без болю згадувати свій день народження. Вона переконана: тоді її сина ще можна було врятувати.

За кілька годин після святкового обіду в ресторані 15-річному Джеремі раптом стало важко дихати. Почалася блювота. Батьки викликали "швидку".

У лікарні припустили, що в хлопця може бути алергія на м'ясо. Але зрештою вирішили, що причиною нападу стала астма, на яку він хворів з раннього дитинства. Вже наступного дня Джеремі виписали додому.

"Тоді я помилилася, - згадує Вебб. - Треба було наполягти на додаткових обстеженнях".

Якби це сталося, медики, ймовірно, діагностували б анафілаксію (небезпечну для життя алергічну реакцію) і виписали хлопцю EpiPen - шприц-ручку з адреналіном для екстреної допомоги під час таких нападів.

За рік, у червні 2022-го, Джеремі помер. Під час відпочинку з друзями на пляжі біля Сіднея він з'їв яловичу сосиску.

Спочатку причиною смерті назвали астму.

Та після розслідування, якого домоглася родина, коронер встановив: смертельну анафілаксію та напад астми спричинила алергія на м'ясо ссавців. Вона розвинулася після укусу кліща.

Це перший у світі офіційно задокументований смертельний випадок синдрому альфа-гал.

Алергія, про яку довго не знали

Кількість діагностованих випадків алергії альфа-гал невпинно зростає з 2007 року, коли австралійський лікар вперше встановив зв'язок між цією алергією та укусами кліщів.

Тепер науковці й громадські активісти попереджають: цій хворобі можна запобігти, але вона здатна проявитися раптово й становити смертельну загрозу.

Міфанві давно підозрювала, що син має алергію на м'ясо. Однак офіційного діагнозу він так і не отримав, а родина навіть не здогадувалася, що наслідки можуть бути фатальними.

"Коли я читала наукові дослідження, ніде не йшлося, що це може бути чимось серйознішим за звичайну харчову алергію.

Тепер вона називає цю хворобу "бомбою сповільненої дії".

Симптоми можуть бути дуже різними: від висипу та набряків до болю в животі, блювання й анафілаксії, яка безпосередньо загрожує життю.

Перші ознаки в Джеремі з'явилися приблизно у 10 років.

Після м'яса його нудило, а іноді ставало зле навіть від запаху смаженого. Мати переконана, що саме запах печені спровокував напад після святкування її дня народження.

Одного разу хлопець навіть потрапив до лікарні після того, як з'їв маршмелоу, що містить желатин тваринного походження.

Чому саме Австралія?

Майже двадцять років тому професорка Шеріл ван Нунен першою помітила зв'язок між алергією на м'ясо та укусами кліщів. Працюючи в алергологічній клініці Сіднея, вона звернула увагу на дивну закономірність серед своїх пацієнтів.

Так Австралія несподівано сталаодним з двох найбільших осередків синдрому альфа-гал у світі. Другий - США. Згодом випадки почали реєструвати на всіх шести континентах, де мешкають кліщі.

В Австралії хворобу спричиняє укус східного паралітичного кліща (Ixodes holocyclus).

"Після двох укусів у половини людей утворюються антитіла до альфа-галу, - пояснює професорка ван Нунен. - Після цього ризик розвитку алергії на м'ясо становить 15–20%".

І додає: "Якби люди тільки знали, на що здатен кліщ".

Джеремі виріс серед густих лісів на північ від Сіднея, і змалку його не раз кусали кліщі.

Чому саме східне узбережжя Австралії, особливо райони на північ від Сіднея, стало одним зі світових осередків цієї алергії, досі остаточно не зрозуміло.

У деяких місцевостях тут налічують понад 700 випадків захворювання на кожні 100 тисяч жителів.

За словами фахівця з кліщів Алекса Гофтона, причин може бути кілька.

Одна з них - все більше людей оселяються в місцевостях, де поширені кліщі.

"За останні 20–30 років населення цих районів суттєво зросло", - каже він.

Крім того, з 2020 по 2023 рік Австралія потерпала від сильних дощів, пов'язаних з кліматичним явищем Ель-Ніньйо - ідеальні умови для розмноження кліщів.

Водночас пандемія COVID-19 спонукала багатьох людей переїхати з міст ближче до природи.

Гофтон додає, що кількість діагностованих випадків щороку зростає приблизно на 22% ще й тому, що лікарі стали частіше підозрювати це захворювання й призначати необхідні аналізи.

За оцінками вченого, в Австралії може бути понад п'ять тисяч людей з синдромом альфа-гал. Водночас він переконаний, що реальна кількість хворих значно більша.

"Алергія, яка проявляється не завжди"

Хоча про синдром альфа-гал сьогодні відомо значно більше, лікарям досі непросто його розпізнати.

Одна з причин - симптоми зазвичай з'являються не одразу, а через кілька годин після їжі. Найчастіше це трапляється вночі, коли людина вже спить. Якщо вона ще й має астму, алергічну реакцію легко сплутати зі звичайним нападом.

Професорка Шеріл ван Нунен називає синдром альфа-гал "алергією, яка може проявитися будь-якої миті, але виникає далеко не після кожного контакту з подразником".

Інколи людина їсть м'ясо - і нічого не відбувається. А інколи виникає сильна алергічна реакція. Передбачити це непросто. Важливу роль може відігравати, яке саме м'ясо з'їла людина, як його приготували, чи вживала вона алкоголь, чи займалася спортом і навіть чи достатньо спала.

У людей з найсильнішою чутливістю реакцію можуть викликати не лише м'ясо, а й інші продукти тваринного походження, наприклад молоко.

Алергічну реакцію можуть спричинити й інші речі: косметика або кондиціонери для білизни з ланоліном, а іноді навіть пакети з супермаркетів, якщо під час їхнього виробництва використовували стеаринову кислоту тваринного походження.

У деяких людей алергічну реакцію може спровокувати навіть запах диму від барбекю або контакт із собакою чи кішкою.

"Мені казали, я просто іпохондрик"

Елізабет Роулі, мати трьох дітей з Нового Південного Уельсу, роками ходила по лікарях та алергологах, намагаючись зрозуміти причину загадкової хвороби.

Та багато хто їй просто не вірив.

Перші симптоми з'явилися ще 2006 року: погіршення пам'яті, "туман" у голові, біль у грудях, оніміння рук, ломота в тілі, проблеми з диханням, через які вона регулярно непритомніла.

"Мені казали: "Ви просто іпохондрик. Перестаньте себе накручувати", - згадує вона

Згодом Роулі створила у Facebook групу підтримки для людей з таким діагнозом.

"Найважче було психологічно, - каже вона. - Я просто намагалася зрозуміти, що зі мною відбувається. Мені здавалося, що я божеволію".

23-річна студентка факультету психології Ремі Вільямс з передмістя Сіднея, якій діагноз поставили ще в дитинстві, розповідає, що постійний контроль за харчуванням зрештою призвів до розладу харчової поведінки.

Але найважчим випробуванням стало інше.

Її мати, яка також мала цю алергію, двічі пережила тяжку анафілаксію просто на борту літака.

"Це було дуже страшно, - каже Ремі. - Я думала, що вона помре в мене на очах".

Прихована загроза

Через величезну кількість можливих тригерів життя людей з синдромом альфа-гал нерідко перетворюється на справжнє випробування.

Елізабет Роулі було важко знайти роботу бухгалтерки, бо умови праці часто спричиняли в неї алергічні реакції.

Вона не могла працювати в торговельних центрах через запахи з ресторанів. Навіть у невеликих офісах виникали проблеми через звички колег.

"Мій керівник щоранку смажив тости. Щойно масло починало танути на гарячому тості, у мене виникала алергічна реакція, - каже вона. - Але ж не будеш щодня просити начальника не їсти те, що йому хочеться".

Не менш складно й підтримувати звичне соціальне життя.

"На барбекю я не ходжу. До багатьох ресторанів теж. Якщо чесно, майже нікуди", - зізнається Роулі.

Та найбільше професорку ван Нунен непокоїть інше.

За її словами, приблизно 85% людей навіть не підозрюють, що мають цю алергію. В їхньому організмі вже є антитіла, однак після вживання м'яса симптоми поки що не виникають.

Але це не означає, що небезпеки немає.

Алергія може проявитися зненацька, зокрема під час лікування, адже багато лікарських препаратів містять компоненти тваринного походження. Наприклад, желатин входить до складу деяких вакцин.

Відомо про один смертельний випадок після введення цетуксимабу - препарату, який застосовують для лікування раку товстої кишки. Причиною стала анафілаксія.

Ще один пацієнт помер після переливання крові.

За словами професорки, достеменно відомо, що смертей через синдром альфа-гал було більше. Однак точно задокументовані два випадки: смерть американського пілота, який помер через кілька годин після того, як у 2024 році з'їв гамбургер, і смерть Джеремі.

На думку ван Нунен, трагедія Джеремі вкотре показала, наскільки важливо вчасно розпізнати анафілаксію.

"Майже 95% смертей від харчової анафілаксії пов'язані з тяжким нападом астми. Якщо не провести інтубацію вчасно і дихання зупиниться, у лікарів залишається лише чотири хвилини, щоб врятувати мозок від незворотного ушкодження".

Після смерті сина Міфанві Вебб намагається пам'ятати, як Джеремі ставився до життя.

"Він завжди хотів все встигнути й не любив марнувати жодної хвилини", - каже вона.

Міфанві хоче, щоб про синдром альфа-гал дізналося якомога більше людей і щоб лікарі змінили підхід до його діагностики та лікування.

Окрім публічних виступів, присвячених історії Джеремі, вона співпрацює з лікарнею, де лікувався її син, і допомагає розробляти навчальні програми для лікарів щодо діагностики синдрому альфа-гал.

"Його любов до життя й тепер допомагає людям, хоча його самого вже немає поруч, - каже вона. - Думаю, він пишався б нами".

Як захиститися від укусів кліщів