Вперше після Другої світової в Німеччині перемогли ультраправі. Чому це важливо для України?

Ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка хоче переосмислити ставлення країни до нацистського минулого, перемогла на виборах у федеральній землі Саксонія-Ангальт.

Після підрахунку всіх голосів партія отримала 43,8% - більш ніж удвічі більше, ніж на попередніх виборах.

Християнсько-демократичний союз (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца посів друге місце з 17,2%, а Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) - третє з 9,3%.

Результат AfD став історичним: після Другої світової війни жодна ультраправа сила в сучасній Німеччині ще не перемагала на виборах на рівні федеральної землі.

Партія йшла на вибори з програмою, яку називала "патріотичним поворотом". Серед її пропозицій - скорочення уроків про нацистське минуле Німеччини, зміна підходів до викладання історії, щоденне підняття німецького прапора у школах, а також скорочення державного фінансування мистецтва, яке AfD вважає "антинімецьким".

Партія також виступає за різке скорочення міграції та депортацію частини мігрантів.

Лідер виборчого списку AfD Ульріх Зігмунд назвав результат "історичним" і заявив, що партія готова співпрацювати з усіма політичними силами, які хочуть "вести кращу політику". Водночас, за його словами, вимоги AfD, зокрема щодо різкого скорочення міграції, не підлягають перегляду.

"Йдеться не лише про Саксонію-Ангальт. Це сигнал для всієї Німеччини", - заявив Зігмунд своїм прихильникам.

Разом з ним перемогу в Магдебурзі, столиці землі, святкували співголови AfD Аліс Вайдель і Тіно Крупалла.

"Улі, ти зробив неможливе. Усі занижували наші шанси, але ти це зробив", - заявила Вайдель. Вона назвала Зігмунда майбутнім "міністром-президентом" Саксонії-Ангальт.

Втім, сформувати уряд самостійно AfD поки не зможе. У земельному парламенті 83 місця, а для більшості потрібно 42. AfD отримала 39 мандатів. Інші основні партії відмовляються вступати з нею в коаліцію.

Партія, яка ще недавно була маргінальною

AfD була заснована у 2013 році.

Спочатку вона позиціонувала себе передусім як євроскептична сила, але поступово змістилася далеко вправо, зробивши головними темами боротьбу з міграцією, націоналізм і критику традиційних партій.

Особливо сильно партія закріпилася у східних землях колишньої НДР, до яких належить і Саксонія-Ангальт.

На нинішніх виборах AfD змогла перетворити невдоволення виборців міграційною політикою, економічними проблемами та роботою федерального уряду на переконливий результат.

Її лідер у Саксонії-Ангальт, 35-річний Ульріх Зігмунд, ще до виборів заявляв, що партія прагне отримати абсолютну більшість і самостійно сформувати уряд.

Чого хоче AfD

AfD виступає за різке скорочення міграції та депортацію частини мігрантів. У своїх програмах вона використовує термін "реміграція", який у праворадикальному середовищі означає примусове повернення або депортацію людей з мігрантським походженням.

Партія також виступає проти санкцій щодо Росії, хоче відновити економічні зв'язки з Москвою та повернути російський газ до Німеччини.

Напередодні виборів лідерка AfD Аліс Вайдель заявляла, що в разі приходу партії до влади Німеччина могла б знову запустити "Північний потік" і відновити закупівлю російського газу.

Партія також виступає проти подальшої європейської інтеграції, пропонує відмовитися від євро, а в перспективі - вийти з ЄС.

Щодо України AfD виступає проти подальших санкцій проти Росії та військової допомоги Києву.

У програмі партії Росія не засуджується за повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Російський фактор

Зв'язки AfD з Росією стали особливо помітними останнім часом.

Як повідомляла Financial Times, високопоставлений депутат AfD Маркус Фронмаєр у Санкт-Петербурзі зустрівся з головою "Газпрому" Олексієм Міллером і Кирилом Дмитрієвим - російським чиновником, близьким до Володимира Путіна.

Фронмаєр заявив, що обговорював з російською стороною, зокрема, можливість відновлення роботи "Північного потоку" та постачання російського газу до Німеччини.

Чому перемога AfD така чутлива для Німеччини

Перемога AfD стала серйозним ударом по уряду канцлера Фрідріха Мерца.

Його ХДС у Саксонії-Ангальт отримав лише 17,2% - менш ніж половину результату попередніх виборів.

Водночас AfD більш ніж подвоїла свою підтримку. Партія змогла мобілізувати виборців, незадоволених економічною ситуацією, міграцією та роботою традиційних політичних сил.

Явка була надзвичайно високою - 77,8%.

Для Німеччини цей результат має особливе значення через історичний досвід країни.

Після Другої світової війни в Німеччині сформувалося сильне політичне табу на співпрацю основних партій з ультраправими силами. Саме тому щодо AfD діє так звана Brandmauer - "санітарний кордон": ХДС, СДПН та інші основні партії принципово відмовляються вступати з нею в коаліції.

Однак AfD тепер стала настільки сильною, що ігнорувати її як маргінальну силу дедалі складніше.

Її регіональне відділення в Саксонії-Ангальт німецька служба внутрішньої безпеки класифікує як правоекстремістське. Сама AfD це заперечує і називає такі звинувачення політично мотивованими.

Партію також неодноразово звинувачували у використанні риторики, пов'язаної з нацистським минулим Німеччини. Представники AfD ці звинувачення теж відкидають.

Що буде далі

Найважливіше питання тепер - чи зможе AfD перетворити свою перемогу на реальну владу.

Поки що їй бракує абсолютної більшості, а традиційні партії не хочуть з нею співпрацювати. Тому Саксонія-Ангальт може опинитися перед складними переговорами про формування уряду.

Але навіть якщо AfD залишиться в опозиції, політичний ефект уже стався.

Вона отримала майже 44% голосів у федеральній землі Німеччини і вперше після Другої світової війни стала найбільшою політичною силою на регіональних виборах.