Конгрес США схвалив "пекельні санкції" проти Росії. Чому Трамп не поспішає?

Законопроєкт про нові санкції проти Росії, ініціатором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем, остаточно схвалили в Конгресі США. Палата представників проголосувала за нього ввечері 16 вересня, тепер Дональд Трамп зможе запроваджувати тарифи проти країн, які купують у РФ нафту і газ.

"Саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, – це надзвичайно сильний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир", - відреагував на це президент України Володимир Зеленський.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ухвалення закону "належною відповіддюна відмову Росії припинити свій терор".

"Голосування відбулося саме в той момент, коли Росія завдала чергового жахливого балістичного удару по Києву та здійснила нові атаки на Одесу", - сказано в його заяві.

Міністр закликав запровадити подальші санкції: ембарго, повну заборону на в'їзд для російських комбатантів, повні обмеження щодо "тіньового флоту" та повномасштабні блокувальні санкції проти російського військово-промислового комплексу.

Законопроєкт підтримали всі 203 депутати від Республіканської партії і 58 - від Демократичної.

Розгляд у Палаті представників, який відкрив шлях до фінального голосування, відбувся напередодні та ледь не зірвався. Конгресмени описували "шалену" роботу прихильників законопроєкту. Один із них назвав його "єдиною можливістю, яка у нас є, щоб допомогти Україні до того, як вона увійде у важку зимову кампанію".

Формально процедура завершується підписом президента Трампа. Але він вже оголосив, що підпише новий закон.

Що обмежують ці санкції, чому законопроєкт понад півтора року був заблокований в Конгресі та чому більшість демократів, які переважно підтримують Україну, голосували проти?

Що це за санкції

Проєкт передбачає тарифи до 100% на товари з країн, які купують значні обсяги російської нафти і газу. Це насамперед Індія і Китай.

Таким чином вартість доступу до американського ринку для країн, які продовжують торгівлю російською енергією, має значно зрости.

Важливо, що законопроєкт не означає автоматичного запровадження мит проти всіх зазначених країн.

Натомість він дає такі повноваження президенту, який самостійно вирішує, які мита, коли і проти кого запровадити.

Власне, це і є камінь спотикання для критиків потенційного закону, які побоюються, що він надасть ще більше повноважень Трампу, але не гарантує запровадження санкцій.

Крім мит, законопроєкт передбачає санкції проти російських чиновників, а також енергетичного та оборонного секторів.

Окремо документ пропонує заходи проти так званого "тіньового флоту" танкерів, які допомагають Росії обходити санкції на нафту.

Чому вони застрягли в Конгресі

Ініціатором законопроєкту ще в 2025 році став сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Він багато років був одним із найпослідовніших прихильників жорсткої політики США щодо Росії та підтримки України.

Сам Грем неодноразово описував запропоновані ним санкції як надзвичайно суворі, через що в американській пресі вони отримали назву sanctions bill from hell ("пекельні санкції").

У Сенаті документ широко підтримали обидві партії, але його розгляд майже півтора року відкладали, не в останню чергу через спроби адміністрації Трампа домовитися з Москвою.

Проте на тлі затяжної війни та відсутності прогресу в мирних зусиллях, дебати щодо посилення тиску на Москву знову ожили в Конгресі.

В своєму останньому інтервʼю BBC News Україна за кілька днів до смерті сенатор Грем наголосив: "Нам потрібно чинити більше тиску на Росію".

"Цей законопроєкт дасть президенту Трампу інструмент для тиску на Китай, Індію та інші країни, які купують дешеву російську нафту і допомагають Путіну продовжувати війну", - додав він.

Після смерті Ліндсі Грема в липні цього року його прихильники активізували роботу над ухваленням документа. Законопроєкт суттєво переробили, а нову версію назвали на честь самого сенатора Грема.

Конгресмен-республіканець Майкл Маккол назвав голосування за законопроєкт критично важливим кроком, який має надіслати чіткий сигнал Володимиру Путіну про підтримку України Сполученими Штатами.

"Сенатор Ліндсі Грем чудово розумів ці глобальні загрози, і саме тому він понад рік працював над цим законопроєктом, який я пообіцяв йому внести на розгляд Палати представників", – зазначив Маккол.

7 серпня Сенат підтримав ініціативу переважною більшістю - 86 голосів "за" і 11 "проти".

Президент Володимир Зеленський та українська влада неодноразово публічно закликали Конгрес не відкладати санкції.

"Законопроєкт Ліндсі Грема про санкції, на жаль, поки що залишається законопроєктом, а не законом, - сказав Зеленський в одному з останніх своїх вечірніх звернень. - Важливо, щоб він став законом. Я дякую всім у світі, хто підтримує цей підхід і хто знає, що сила працює".

Чому демократи проти

Між тим проти ініціативи виступили переважно представники Демократичної партії, попри те, що саме серед них більшість висловлюється на підтримку України.

Вони заявляли, що законопроєкт надасть президенту США надмірні повноваження щодо тарифів, якими згодом можна буде зловживати та використовувати їх проти американських союзників.

Використання Трампом мит проти таких партнерів США, як Канада та Мексика, зробило розширення його повноважень суперечливим питанням - навіть для впливових демократів, які послідовно підтримували Україну.

У своїй заяві вони сказали, що законопроєкт "завдасть більше шкоди, ніж користі".

Критики побоюються, що розширення повноважень Трампа щодо тарифів призведе до зростання цін для американців і в довгостроковій перспективі послабить підтримку України.

Водночас прихильники ініціативи звинувачували демократів у тому, що вони намагаються перешкодити Трампу заробити політичні бонуси напередодні проміжних виборів.

Вони казали: демократи зробили законопроєкт заручником партійної політики в момент, коли Україна наближається до ще однієї важкої зими, а запаси боєприпасів для захисту від російських ракетних атак скорочуються.

Чи відчує Україна наслідки

Прихильники ініціативи вважають, що посилення санкцій проти Росії може скоротити доходи Кремля від експорту нафти і газу і, відповідно, ресурси для фінансування війни.

Саме економічний тиск на Росію, щоби послабити її здатність вести війну, називають однією з головних цілей документа. Українська влада також підтримує законопроєкт, закликаючи США посилити тиск на російську економіку.

Водночас масштаб і швидкість ефекту для України залежить від того, чи ухвалять закон у нинішньому вигляді та які саме санкції застосує Трамп.

Критики законопроєкту побоюються, що нові мита можуть підвищити ціни для американських споживачів та ускладнити торговельні відносини США із союзниками.

Економічний ефект для Росії та світового нафтового ринку залежатиме від того, наскільки широко адміністрація США застосовуватиме нові повноваження і як на них відреагують найбільші покупці російської нафти.

Чому Трамп може не поспішати

Ухвалення закону ще не означає, що Сполучені Штати негайно запровадять нові санкції проти Росії та країн, які купують її нафту й газ. Ключове питання тепер - як саме президент Дональд Трамп скористається новими повноваженнями.

Як зазначає кореспондент BBC Олексій Калмиков, експерти очікують, що Трамп підпише закон, однак сумніваються, що він одразу використає новий інструмент тиску на Кремль і його головних торговельних партнерів - передусім Китай та Індію.

Закон закріплює на законодавчому рівні частину вже запроваджених президентськими указами санкцій проти Росії. Теоретично це ускладнює можливість просто скасувати їх одним рішенням президента.

Водночас документ залишає Трампу значний простір для маневру: він може тимчасово призупиняти санкції, а також отримує можливість запроваджувати високі тарифи проти країн, які купують російську нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.

Саме тому ухвалення закону і його практичне застосування - це дві різні речі.

Олексій Калмиков виділяє щонайменше чотири причини.

Перша - переговори з Росією.

Від початку другого президентського терміну Трамп не демонстрував послідовного курсу на максимальне посилення санкцій проти Москви. Навпаки, його адміністрація в окремих випадках робила винятки та послаблення, пояснюючи це прагненням не ускладнювати спроби посадити Володимира Путіна за стіл переговорів.

Поки що ці дипломатичні зусилля не дали результату, якого очікував Вашингтон. Але для Трампа санкції - не лише покарання Росії, а й інструмент переговорного тиску. Якщо він вважає, що можливість домовитися ще залишається, президент може не поспішати використовувати найжорсткіший доступний йому важіль.

Експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Скотт Міллер, якого цитує Калмиков, вважає, що для американської зовнішньої політики нові санкції проти Росії наразі не є головним пріоритетом.

Друга - зовнішньополітичні пріоритети Трампа.

Російсько-українська війна для нинішньої адміністрації США є лише одним з напрямів зовнішньої політики. Вашингтон одночасно займається війною з Іраном та масштабною торговельною політикою, в якій саме тарифи стали одним з головних інструментів Трампа.

І тут виникає важлива особливість нового закону.

Формально він спрямований проти Росії, але найбільш відчутним його інструментом можуть стати не прямі санкції проти Москви, а тарифи проти третіх країн - передусім Китаю та Індії, які продовжують купувати російські енергоносії.

Тобто Трампу не обов'язково безпосередньо посилювати санкції проти Росії. Він може використовувати закон як важіль тиску на країни, які підтримують торгівлю з Москвою.

Третя - ризик зростання цін на нафту та пальне.

Саме цей момент може бути особливо важливим для Трампа.

Закон дозволяє запроваджувати тарифи до 100% на імпорт із країн, які належать до найбільших покупців російських енергоносіїв. Головні потенційні цілі такого механізму - Китай та Індія.

Якщо американські санкції суттєво обмежать можливість цих країн купувати російську нафту, це може вплинути на світовий нафтовий ринок. Скорочення доступної нафти здатне підштовхнути ціни вгору, а разом із ними - і ціни на пальне.

Для президента США це політично чутливе питання. Високі ціни на бензин та дизельне пальне безпосередньо відчувають американські споживачі.

Тому Трамп опиняється перед подвійним завданням: з одного боку, він отримує потужний інструмент економічного тиску на Росію та її партнерів, а з іншого - занадто активне його застосування може мати небажані наслідки для американського ринку.

Четверта - внутрішня американська політика.

Ще один фактор - майбутні проміжні вибори до Конгресу.

Для адміністрації Трампа важливо, щоб економічна ситуація в США не погіршувалася через різке зростання вартості енергоносіїв та споживчих товарів. Тому рішення про 100-відсоткові тарифи проти великих торговельних партнерів може мати не лише зовнішньополітичні, а й внутрішньоекономічні наслідки.

У результаті новий закон створює парадоксальну ситуацію: Конгрес дав Трампу значно потужніший інструмент тиску на Росію та країни, які купують російську нафту, але остаточне рішення про те, наскільки жорстко ним скористатися, залишається за президентом.

Навіщо тоді Конгрес ухвалював закон?

На думку експертів, одна з причин полягає у внутрішній політичній логіці Конгресу.

Багато американських законодавців підтримують Україну і вважають, що Вашингтон повинен чинити більший економічний тиск на Росію. Водночас можливості Конгресу впливати на зовнішню політику президента обмежені, тому ухвалення закону стало способом продемонструвати готовність США посилювати тиск.

Експерт CSIS Білл Райнш описує цю логіку так: у Конгресі часто вважають, що краще ухвалити хоча б якийсь інструмент, ніж не робити нічого.

Водночас для Кремля сам факт ухвалення закону все одно має значення.

Документ передбачає, що протягом 30 днів після набуття ним чинності мають бути запроваджені передбачені законом санкційні заходи, а санкції надалі повинні переглядатися кожні шість місяців.

Крім того, обмеження щодо низки російських чиновників та організацій, які раніше діяли на підставі президентських указів, тепер отримують законодавчу основу. Це робить їх складнішими для повного скасування наступним рішенням президента.

Водночас Трамп зберігає можливість тимчасово призупиняти санкції. Для цього президент має повідомити Конгрес і пояснити, чому таке рішення відповідає інтересам США.

Повністю скасувати санкції проти Кремля закон дозволяє лише за певних умов - зокрема після офіційного підтвердження президентом США того, що Росія припинила бойові дії та уклала мирну угоду з Україною. Навіть тоді Конгрес отримує можливість перевірити таке рішення і тимчасово заблокувати скасування санкцій.

Таким чином, головний ефект нового закону полягає не лише в самих санкціях. Він змінює правила гри навколо них: частину обмежень тепер закріплено законом, а президент отримує новий, потенційно дуже потужний інструмент тиску на країни, які продовжують купувати російські енергоносії.

Але наскільки жорстким буде цей тиск і коли саме він буде застосований - значною мірою залежить від рішення самого Дональда Трампа.