Чому культура давати забагато чайових завойовує світ

Суперечки щодо культури чайових у США знову розгорілися по тому, як в соціальних мережах стали поширюватися дописи про офіціантів, які обурюються тим, що їм не залишили достатньо грошей. Чому цей примус до щедрих чайових зараз поширюється по всьому світу?

Лілліан Прайс вважає, що чайові в США "вийшли з-під контролю".

"Це забагато", — каже вона.

"Можливо, ви просто берете щось на винос, і від вас очікують чайових", — каже працівниця служби догляду за тваринами, яка живе у Філадельфії.

Прайс, яка каже, що дає 15% чайових у ресторанах з обслуговуванням за столиками, додає: "Якщо десь надається послуга, це нормально, але я не розумію, чому вам потрібно давати чайові в інших місцях, або, що ще гірше, щоб їх очікували. Це за будь-яку дрібницю… Коли ми перестанемо давати чайові?"

Політика Ліліан щодо чайових у розмірі 15% у ресторані може здатися багатьом надто щедрою, але в деяких містах США це цілком може призвести до холодної реакції з боку офіціанта чи офіціантки. У таких місцях, як Нью-Йорк, Бостон, Лос-Анджелес та Чикаго, зараз частіше очікується 20%.

Для Кейт Сантос, офіціантки, яка працює в Sanger Hall, барі в Квінсі, Нью-Йорк, чайові є важливою частиною її доходу.

"Офіціанти в Нью-Йорку заробляють 11 доларів на годину, тому, по суті, я заробляю на чайових, — розповідає вона. — Якщо люди не дають чайових, це поганий день для мене. У Нью-Йорку існує негласне правило, що чайові мають бути мінімум 20%, а якщо чайові менші, то люди вважають це жахливим".

Хоча для США чайові є звичайною справою, за 3000 км звідси, в Ісландії, про чайові ніколи не чули - до останнього часу. Але зараз все змінилося через те, що відвідувачів-американців значно побільшало.

У 2010 році, згідно з офіційними даними, Ісландію відвідали 50 810 американців. До минулого року це число зросло до 660 114, і багато хто хоче залишити чайові.

Речниця профспілки Efling Union, другої за розмірами профспілки в Ісландії, каже, що це призвело до того, що низка ресторанів у країні стали запитувати клієнтів, чи хочуть вони додати чайові під час оплати. Вона додає, що це викликає незгоду у місцевих жителів.

"Чайові не є звичаєм в Ісландії, оскільки здавна існує широкий соціальний консенсус щодо того, що гідна оплата праці співробітників є відповідальністю роботодавців. Однак туристи зі Сполучених Штатів вважають чайові прийнятними, і часто їх дають, як і туристи з інших країн. Крім того, деякі платіжні термінали зараз запрограмовані на запити клієнтів щодо чайових", - пояснює представниця ісландських профспілок.

Речниця додає: "Загалом, самих ісландців, як правило, дратує, коли це трапляється, оскільки вони не вважають розумним платити додаткову доплату понад і без того високі ціни, наприклад, коли купують напій у барі".

Схожа ситуація в Мехіко, де я зараз перебуваю, – місцеві жителі звинувачують американських туристів у поширенні культури захмарних чайових.

Інфляція чи оптимізація витрат

У Великій Британії спостерігається тенденція до підвищення плати за обслуговування в ресторанах, каже консультант з питань їжі та напоїв Ліза Гарріс.

"Ми спостерігаємо незначне зростання з 12,5% до 15%, — каже вона, але пояснює це інфляцією:

Вартість життя зростає в усіх сферах, тому не дивно, що також спостерігається інфляція чайових".

Гарріс каже, що це зростання загалом більше спостерігається в ресторанах високого класу, і вона розглядає це як спосіб більше платити персоналу, не підвищуючи заробітну плату.

"Оскільки чайові йдуть безпосередньо персоналу, цілком ймовірно, що ресторани використовують чайові як спосіб підвищення зарплат, не оплачуючи рахунки, — каже Гарріс. — Індустрія гостинності Великої Британії переживає кризу, власники ресторанів стикаються з тиском ПДВ, підвищенням мінімальної заробітної плати, національного страхування та збільшенням рахунків за харчування та комунальні послуги. Не кажучи вже про те, що люди менше харчуються поза домом. Насправді не дивно, що вони звертаються до чайових як способу оптимізувати бухгалтерію".

Майкл Лінн — автор книги "Психологія чайових" та професор споживчої поведінки та маркетингу в Корнельському університеті в штаті Нью-Йорк. Він твердить, що зростання чайових у світі зумовлене цифровими платіжними автоматами, до яких люди повинні доторкатися своїми банківськими картками. Вони все частіше спонукають клієнта додавати чайові.

Кількість кафе та ресторанів у Великій Британії, які тепер запитують клієнтів, чи хочуть вони додати чайові при оплаті карткою, зросла на 78% з 2022 по 2024 рік, повідомляє BBC компанія SumUp, виробник зчитувачів карток.

Звідки взялася вимога чайових у США

У США чайові є життєво важливими для офіціантів через федеральні закони про мінімальну заробітну плату, що датуються 1938 роком, які встановлюють нижчий рівень для працівників, які можуть отримувати чайові. Сьогодні, хоча федеральна мінімальна заробітна плата становить 7,25 долара на годину, для працівників, які отримують чайові, вона становить 2,13 долара на годину.

Тож, хоча штати можуть вільно законодавчо встановлювати вищу оплату праці працівникам закладів харчування, уряд США розглядає чайові як основний – і очікуваний – компонент доходу таких працівників.

Офіціанти по всій території США погоджуються, і деякі навіть скаржаться, якщо вважають, що їм дали недостатньо чайових.

Минулого грудня американський журнал Newsweek повідомив про те, як людина скористалася соцмережею Thread, щоб показати, що офіціантка залишила записку на його рахунку, в якій їй написали: "Навчіться давати чайові. Це не моя робота обслуговувати вас БЕЗКОШТОВНО".

Допис переглянули 4,5 мільйона людей.

В іншому дописі на X у листопаді офіціантка, очевидно з Нью-Йорка, поскаржилася, що від стола із чотирьох осіб, які витратили 3000 доларів на їжу, вона отримала лише 200 доларів, або 6,7%.

Чайові — настільки гаряча тема в США, що на президентських виборах 2024 року і Дональд Трамп, і Камала Гарріс пообіцяли зменшити податок, який мали сплачувати офіціанти та інші особи, доходи яких залежать від чайових.

В результаті у липні минулого року Трамп підписав новий закон, який дозволяє кваліфікованому персоналу вираховувати до 25 000 доларів, що еквівалентно чайовим, які вони отримали того року, зі свого річного федерального податку на прибуток.

Офіціантка Кейт Сантос каже, що вона важко працює, щоб отримати свої чайові:

"Як офіціант, ми управляємо простором, створюємо або псуємо атмосферу, у нас багато завдань, ми стежимо, щоб усі були задоволені, доливаємо напої, це велика кількість зусиль, а люди цього не помічають".

Але чи хотіла б вона, щоб бари та ресторани в США підвищили зарплати, щоб зменшити потребу в чайових?

"Мені подобається система такою, якою вона є, — каже вона. — Якщо йде сніг, було б корисно мати стабільну зарплату, оскільки люди не хочуть виходити з дому, але потім, коли настає літо, це врівноважує ситуацію".

Вона додає, що іноді отримує величезні чайові.

"Якось я отримала 100 доларів чайових за чек в 70 доларів. Це справді приємно, і ніколи не знаєш, коли це може статися".