У Варшаві потрощили крамницю через незгоду з антиукраїнськими гаслами. Що відомо про постраждалих та нападника

"Опівдні в "Лісі" починає лунати музика. Хороша музика, хоча слів іще неможливо розібрати. Раптом стає чутно антиукраїнські гасла. Треба вийти й подивитися, що відбувається", – так описують працівники розтрощеної крамниці у Варшаві початок конфлікту з прибічниками "Волинського маршу".

На відео з демонстрації, що розлетілося соцмережами, спершу неможливо розібрати слів, що їх скандують її учасники. "Волинський марш" мав бути присвячений памʼяті жертв Волинської трагедії.

Тоді в кадрі зʼявляється жінка, яка стоїть на порозі крамниці з яскраво-зеленою вивіскою. Жінка дивиться на вулицю, якою йдуть сотні учасників маршу, і показує їм обома руками великий палець вниз.

"Одна з нас, почувши відверто ненависницький, антиукраїнський характер цього маршу, мовчки показала два великі пальці донизу. І все. Нічого більше", – розповідають у крамниці.

Та це розлютило натовп. З нього почали доноситись поодинокі чоловічі та жіночі голоси, які кричали: "На**й тебе, курво" (пол. "je**ć Cię k**wo"), "На**й УПА і Бандеру" (пол. "je**ć UPA i Banderę"), "З****йся до своєї країни, курво".

Останнє миттєво підхопили інші, та всі разом почали скандувати: "Депортація".

Відео закінчується тим, що до жінки підходять двоє поліціянтів і, судячи з їхніх жестів, рекомендують повернутися всередину магазину, водночас відсуваючи від неї іншого агресивного чоловіка.

Погром магазину

Після публікації цього відео в соцмережах продавчиню та крамницю "Ліс рук" (пол. "Las Rąk – Laboratorium Rękodzieł") накрила хвиля хейту та погроз.

"Лівацька безмозглість", "оминайте магазини, де працюють українці та їхні прихильники" – це найделікатніші з десятків образливих коментарів у профілі "Лісу рук" на фейсбуку. На Google Maps сотні людей почали залишати низькі оцінки та негативні коментарі.

Крім того, за словами працівниць магазину, на їхню адресу пролунали погрози сексуального характеру, погрози підпалити, вбити та заклики спільно "ліквідувати Ліс рук".

Однак згодом це вийшло поза межі віртуального світу.

У понеділок до "Лісу рук" увірвався розлючений чоловік. На вигляд, як описує його Gazeta Wyborcza, він мав 30-40 років, коротко підстрижений, з ознаками облисіння, одягнений у спортивний костюм.

"У нападі люті він почав трощити вироби ручної роботи, що були всередині. Не промовивши жодного слова, він розбивав предмети, створені польськими митцями, та перекидав експозицію", – описує видання.

"Ліс рук", як розповіла Зофія Боруцинська в розмові з Wyborcza, є не лише крамницею, але й групою активістів, які займаються гуманітарною допомогою. Зокрема жінки допомагають біженцям, дітям із дитячих будинків, людям похилого віку – наприклад, безкоштовно навчають польської мови та допомагають із медичним доглядом.

"Лісові жінки", як вони себе самі називають, підтримують також організацію Asymetryści, яка допомагає українським біженцям.

"Колега показала великі пальці донизу як знак несхвалення антиукраїнських гасел із погромною риторикою", – каже Зофія Боруцинська.

"Ми не робили й не збираємося робити жодних зневажливих жестів чи висловлювань, тим більше щодо пам'яті жертв Волині. Ми самі маємо родичів, яких було вбито на Волині", – додає вона, пояснюючи, що їхня працівниця лише показала пальці вниз і не ображала людей у натовпі.

Як повідомили в поліції, погрози працівницям "Лісу рук" і напад на галерею розслідуються окремо.

У першій справі у вівторок затримали чоловіка в Малопольському воєводстві (за щонайменше 150 км від Варшави). Нападника, який розгромив галерею, досі розшукують.

"Ми надаємо цій справі пріоритетного значення", – запевняють у поліції.

Тим часом "Ліс рук" відкрив збір на відновлення магазину, початкова мета якого була 100 тис. злотих. За добу його підтримали понад 3 тисячі людей і зібрали суму, більшу майже в 1,5 раза – це, станом на 18:30 вівторка, понад 141 тис. злотих.

Також відгукнулося чимало користувачів у соцмережах, які закликали відвідати крамницю та купили їхні вироби у знак підтримки.

"Ліс рук" ще підраховує збитки, але обіцяє, що надлишок зібраних коштів спрямує на "діяльність із протидії соціальному виключенню, підтримку організації Asymetryści, яка допомагає з релокацією людей, що рятуються з окупованих територій України", а також на акцію "Канапки з серцем" – у межах якої волонтери на Центральному вокзалі у Варшаві роздають їжу літнім людям і бездомним.

Хто стоїть за "Волинським маршем"

"Волинський марш", який відбувся в суботу у Варшаві, організували заздалегідь. 10 травня організація "Памʼятаємо Волинь" опублікувала запрошення.

В ньому організаторка маршу, членкиня організації "Памʼятаємо Волинь" Катажина Соколовська наголосила, що це – аполітичний марш, зазначаючи водночас, що присвячений він "польським жертвам українського геноциду".

Польща є єдиною країною, яка визнає геноцидом події на Волині 1943-1945 років – таке було рішення польського парламенту у 2016 році.

4 липня, згідно з анонсом Соколовської, спершу мала відбутися служба у костелі, після чого хода мала пройти до Могили Невідомого Солдата. Пізніше, за її словами, була запланована конференція, під час якої можна було б купити книжки, які видає організація "Памʼятаємо Волинь".

"Рекомендую книжку Тадеуша Ґлузінського "Українська справа", яка допоможе вам краще зрозуміти українське питання. Хто вигадав українців, з якою метою і чому", – говорить організаторка начебто аполітичної демонстрації.

На організацію "Волинського маршу" Соколовська відкрила збір на 20 тисяч злотих: їй задонатили 227 людей, зібрали майже всю суму.

"Я вважаю Соколовську просто цинічною людиною. Вона просто знайшла собі таку нішу, на якій може заробляти гроші. Адже вона має магазин, де продаються різноманітні сувеніри – футболки, горнятка, значки, відзнаки та інші речі із символікою, пов'язаною з Волинською різаниною", – коментує очільник польського Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки Конрад Дульковський. Посилання на онлайн-магазин "Памʼятаємо Волинь" публікує сама Соколовська під своїм збором.

У вересні 2023 року суд у Варшаві засудив її за образи українців і євреїв на національному ґрунті: вона отримала один рік позбавлення волі з умовним відтермінуванням на три роки, нагляд куратора, штраф у розмірі 500 злотих та покриття судових витрат.

За версією обвинувачення, яка звучала в суді, Соколовська називала українців зокрема "збоченим племенем", "степовою худобою" та багатьма іншими принизливими фразами.

"У певний момент форуми, які вона вела, були відповідальні більш ніж за 70% антиукраїнського контенту в польському інтернеті. В обвинувальному акті проти неї було висунуто кільканадцять пунктів обвинувачення", – розповідає Дульковський.

Громадська організація, яку він очолює, щодня стикається з образливими висловлюваннями та іншими проявами антиукраїнських поглядів. Діяльність Соколовської вони моніторять уже декілька років – зокрема на основі їхнього моніторингу прокуратура висунула їй обвинувачення.

Український центр протидії дезінформації включив Соколовську до списку осіб, які просувають наративи, "співзвучні з російською пропагандою". Зокрема, як зʼясувала лабораторія цифрової криміналістики (DFRLab), у 2022 році організація "Wołyń Pamiętamy" розпочала у Facebook антиукраїнську кампанію.

Згідно з даними польського журналістського розслідування FrontStory, у дні, коли світ дізнався про різанину в Бучі, акаунти Соколовської генерували 65% усього трафіку в польському X за темою "Волинь", ефективно відвертаючи увагу від актуальних воєнних злочинів Росії.

"Ситуація погіршується"

Щодо самого "Волинського маршу", Конрад Дульковський каже, що окрім двох справ, що вже розслідує поліція, його організація подаватиме ще одну скаргу – проти священника, який виступив на акції.

"Ми маємо намір подати скаргу до єпископа, оскільки, наскільки нам відомо, раніше цей священник уже отримував заборону на публічні виступи", – каже правозахисник.

"У висловлюваннях, які пролунали під час цього заходу, зокрема йшлося про те, що допомога Україні нібито надається за намовою сатани. А наприкінці він заявив, що це не наша війна. Тобто повторив добре відоме гасло російської пропаганди", – пояснює Дульковський.

Він настільки критично висловлюється про цей інцидент, що навіть порівняв його із подіями, які передували Другій світовій війні.

"Спочатку вказали конкретну людину, вказали конкретну ціль – магазин, галерею, а потім почався масований напад, – пояснює Дульковський. – Так само, як у Третьому Рейху євреїв оголошували ворогами й громили їхні крамниці, так і тут вказали ворога, після чого відбулося фактично лінчування".

Ще у вересні минулого року, як тоді розповідав Дульковський у розмові з BBC News Україна, Центр моніторингу проявів расизму та ксенофобії отримував 60% усіх скарг саме від українців.

Сьогодні ж, за словами правозахисника, ситуація стає дедалі гіршою.

"Ми бачимо, що відбувається: політики вже майже перестали приховувати це й просто заробляють політичний капітал на ненависті до українців", – підсумовує Дульковський.

11 липня у Польщі відзначають День пам'яті жертв Волинської трагедії. У неділю, 12 липня, відбудеться вже другий цього року "Волинський марш". Його організовує ультраправа партія "Конфедерація Корони Польської", яку очолює Гжегож Браун – політик, відомий своїми радикальними антиукраїнськими та антисемітськими поглядами.