Повернення у 2022? Чим може обернутися нова зупинка чорноморських портів України

Через посилення російських ударів по Одесі та Чорноморську, українські глибоководні порти, через які йшла левова частка українського експорту, особливо аграрного, фактично припинили роботу.

Офіційних заборон на роботу портів немає – судновласники самі ухвалюють рішення про призупинення завантаження та розвантаження своїх суден. Трагедія з кораблем Golden Leo, де загинули 10 людей, лише посилила цей процес. 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk заявив про тимчасову зупинку сервісу та робіт в Чорноморському, а своє судно, яке мало прибути в український порт, перенаправив до румунської Констанци.

"Ми нічого не обмежували як держава", - заявив новопризначений міністр аграрної політики Тарас Висоцький, наголосивши, що український уряд докладає максимум зусиль для відновлення морської логістики.

Проте він порадив аграріям і трейдерам не панікувати, та "утриматися від швидких продажів" їхньої продукції, заявивши, що наразі "місць та ємностей для зберігання в Україні достатньо". Пізніше урядовець визнав, що у разі тривалих затримок експорту Україні може знадобитися додаткове зберігання для 10–12 млн т зерна. Для цього уряд планує звернутися до міжнародних партнерів із проханням забезпечити країну рукавами для тимчасового зберігання, а частину додаткових потужностей може придбати приватний бізнес.

Посилення російських ударів та зупинка роботи портів якраз збіглася у часі зі збором врожаю та початком нового аграрного маркетингового року, коли формуються ціни та укладаються контракти.

Україна – навіть під час повномасштабної війни – виробляє значно більше харчів, ніж потребує сама. Тому фізичне обмеження експортних шляхів означатиме падіння цін на продукцію виробників всередині країни, які розраховували продати їх за кордоном.

За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, ситуація поки що не є критичною, але може стати такою через два-три місяці. Вже зараз ціни на окремі позиції зернових впали на 30-40%.

"Через проблеми з експортом ми вже бачимо суттєве просідання цін на внутрішньому ринку. Найбільше подешевшала зернова група, зокрема пшениця, а також технічні олійні культури - наприклад, ріпак. За окремими позиціями падіння вже становить 30-40%. Якщо ситуація не зміниться, ціни можуть знизитися ще більше", - заявив Марчук.

Тим часом українські зернотрейдери закликають уряд офіційно визнати проблему, адже нині вони не можуть ніяк пояснити клієнтам – наприклад, у Єгипті чи Алжирі - припинення поставок та невиконання контрактів: факти обстрілів портів не є аргументом, адже вони були і раніше.

Все це відбувається на тлі великої посухи в Європі, через яку вже зараз втрати зернових оцінюються у близько 9 млн тонн на близько 2 млрд євро, - і Україна могла б замістити якусь частину цих втрат.

Київ ініціював термінове засідання Ради безпеки ООН на 27 липня. Повідомляючи про це, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що впродовж останніх днів Росія обстріляла щонайменше три цивільні судна, через що загинули і постраждали десятки членів екіпажів.

"Сьогодні (22 липня - Ред.) жодне судно не пройшло через український морський коридор у Чорному морі – саме в розпал жнив. Це навмисний економічний і гуманітарний терор", - написав міністр у Х, попередивши, що "мільйони сімей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін та голодом, якщо цей терор продовжиться".

Але що зупинка в роботі чорноморських портів означає для України та українців?

Чи є альтернативи морю

Події першої половини 2022 року, коли після початку російського вторгнення українські чорноморські порти були заблоковані, показали, що певні альтернативи є, але вони не можуть "перетравити" весь потенційний український експорт, особливо аграрний, а також є довшими і дорожчими логістичними варіантами, що здорожчують українську продукцію для покупців та зменшують прибутки для виробників.

Історичний максимум експорту українського зерна без використання глибоководних чорноморських портів становив близько 3,5 млн т на місяць, і за нинішніх умов країна теоретично здатна знову наблизитися до цього показника, заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Він каже, що нинішня ситуація принципово відрізняється від 2022 року, бо повної блокади судноплавства немає.

Крім того, зазначає урядовець, за останні роки Україна суттєво розширила логістичні можливості - розбудувала дунайські порти, мережу сухих портів, автомобільні та залізничні маршрути до ЄС, а також збільшила парк зерновозів. Але, визнає Висоцький, альтернативні маршрути не можуть повністю замінити глибоководні порти. Їхня пропускна спроможність є нижчою, а вартість перевезень — вищою.

Дунайські порти можуть взяти на себе до 2,5 млн тонн зерна, залізниця - в межах 1 млн тонн, автошляхи – близько 600 тис. тонн, пояснює голова ВАР Марчук. Проте український аграрний експорт є набагато більшим, – лише залишки від минулорічного урожаю на початок липня складали 10-11 млн тонн.

Загалом дунайські порти, залізниця та автомобільний транспорт навіть за максимальної завантаженості можуть забезпечити лише близько 4 млн тонн експорту, тоді як через великі морські порти Україна здатна експортувати близько 7 млн тонн аграрної продукції щомісяця. Тому море є ключовим логістичним маршрутом, каже Марчук.

Проте навіть на альтернативних шляхах експорту є кілька більших чи менших ускладнень.

Цьогорічна посуха в Європі призвела до зниження рівня води у річках, а це зменшує обсяги вантажів, які можна вивезти Дунаєм.

Треба також враховувати, що на відміну від 2022 року ситуація із експортом через залізничні та автошляхи значно змінилася, - у першу чергу, через протести фермерів Польщі та (меншою мірою) інших сусідніх з Україною держав.

Тож не дивно, що очільник МЗС Сибіга згадав про обговорення "зміцнення стійкості альтернативних логістичних шляхів та маршрутів експорту зерна" під час переговорів із віцепрем'єром Молдови Міхаєм Попшоєм.

Інша проблема, на яку вказують експерти, це посилення російських ударів як по залізничній інфраструктурі, так і рухомому складу залізниці.

Крім того, зазначають оглядачі, у 2022 році і з автотранспортом було простіше – тоді ще існував запас міцності, на ринку вистачало і машин, і водіїв, значну кількість яких відтоді призвали до армії.

Чим це загрожує

За підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти загалом обробили 42,4 млн тонн вантажів, з яких 23,6 млн тонн — це аграрна продукція.

Через посилення російських атак Україна втратила близько третини своїх можливостей з експорту зерна через свої ключові чорноморські порти, пише Reuters з посиланням на власні джерела та звіт Асоціації аграріїв (ААУ).

Щомісяця лише аграрної продукції Україна експортує на понад 2 млрд доларів. І відсутність цих коштів дуже швидко буде відчутна і в бюджеті, і на валютному ринку.

Через неможливість вивезти врожай нового року ціни на збіжжя знизяться, а виробники отримають менше прибутків – якщо взагалі отримають.

"Якщо найближчим часом ситуація не покращиться, багато виробників можуть зіткнутися з дефіцитом обігових коштів. Це поставить під загрозу не лише продаж нинішнього врожаю, а й проведення осінніх польових робіт", – вважає голова ВАР Марчук.

При цьому низькі ціни на зернові майже не вплинуть на ціни на харчі в самій Україні – її споживачам не потрібні пшениця чи кукурудза у таких обсягах, які йдуть на експорт.

А от ціни на імпортні продукти можуть зрости, - і через напругу на валютному ринку та ріст курсу долара, і через подорожчання логістики імпорту, який також йшов через морські порти. І навіть якщо порти будуть розблоковані, фрахт, очевидно, подорожчає – в обидва боки.

Не варто також забувати й про ще одну велику галузь, металургію, обсяги виробництва в якій, хоч і знизилися за час війни із втратою кількох ключових підприємств, але все одно залишалися досить суттєвими для української економіки, орієнтованої на експорт.

Тож загалом блокування морських портів завдає болючого удару по економці, виробниках, надходженню валюти в Україну, а відтак – по її здатності фінансувати свою оборону.

Карти на переговорах?

Є і ще один важливий аспект в ситуації із фактичною зупинкою роботи українських морських портів. Це підготовка до нової серії мирних переговорів, яка цілком очевидно відбувається як з українського, так і з російського боку, а також у США - наразі головному посереднику.

Кожна сторона хотіла би входити у цей процес із сильними позиціями.

Позиції України, яка нарощує удари вглиб Росії, досі виглядали найкращими за тривалий час.

Однак після того, як стало відомо про можливість візиту президента Зеленського у Вашингтон в останній тиждень липня (офіційного підтвердження цього візиту ще не було), багато хто з експертів замислюється, чи не стане головною темою переговорів з президентом Трампом продовольча безпека у світі замість того, як примусити Росію припинити війну.