Угорщина знімає вето для руху України в ЄС: на які поступки йде Київ

Термінова поява у Верховній Раді законопроєкту, який розширює права національних меншин і передусім угорської меншини у сфері мови та освіти в Україні, стала сигналом відновлення україно-угорських відносин після кількох політичних скандалів останніх місяців.

Ухвалення закону може завершити еру прохолодних відносин між Києвом та Будапештом, яка тривала за прем'єрства Віктора Орбана і заважала європейській інтеграції України.

Вже за нового уряду, у вересні Будапешт відмовився від участі в проєкті Володимира Зеленського "Карпатська інтеграційна ініціатива", яка, за задумом Києва, має об'єднати вісім держав Карпатського регіону для реалізації економічних і безпекових програм.

Того ж місяця прем'єр Угорщини Петер Мадяр оголосив про розірвання угоди між угорською компанією MOL та Нафтогазом України про будівництво спільних нафтосховищ на території Угорщини для зберігання запасів пального для українського ринку.

У Києві розцінили такі дії - за висловом міністра закордонних справ Андрія Сибіги у мережі Х - як продовження політики "обструкціонізму та ізоляціонізму" Віктора Орбана.

Однак після зустрічі міністрів закордонних справ двох країн у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН ситуація почала пом'якшуватися.

Про усі деталі переговорів не повідомлялося, проте колега Андрія Сибіги Аніта Орбан не виключила, що Угорщина все ж приєднається до "Карпатської ініціативи".

А невдовзі після цього, 1 жовтня, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та депутати різних фракцій, у тому числі опозиційних, зареєстрували проєкт закону, який надає додаткові освітні та мовні права національним меншинам та корінним народам. Профільний комітет схвалив його одностайно.

Цей документ може остаточно зняти претензії Угорщини до Києва про утиски прав угорців Закарпаття у сфері освіти. Прем'єр-міністр Петер Мадяр вже відгукнувся позитивно про цей законопроєкт. Усі попередні закони про розширення прав меншин, що їх ухвалював парламент, Будапешт вважав недостатніми і вимагав більшого.

Ціною цього компромісу, на який має піти Верховна Рада у найближчі дні, є обіцянка Угорщини розблокувати відкриття двох наступних кластерів у переговорах про вступ України до ЄС. Це кластери "Внутрішній ринок" і "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Офіційне відкриття переговорів має відбутися на початку наступного тижня у Брюсселі.

Financial Times з посиланням на свої джерела пише, що вже цього тижня Угорщина зніме своє вето на технічному етапі процесу вступу України до ЄС.

Голосування у Верховній Раді має відбутися 12 жовтня.

Старі обіцянки й аванси

У червні цього року початок переговорів України з ЄС за першим кластером - "Основи" - Угорщина теж розблокувала в обмін на зобов'язання України змінити законодавство про права національних меншин.

Йдеться про ті самі зміни до законів, які чекають розгляду у сесійній залі Верховної Ради. Як кажуть обізнані у підготовці законопроєкту, з того часу текст впродовж кількох місяців узгоджувався з Будапештом і угорською громадою Закарпаття.

А вже 5 жовтня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підтвердила журналістам у Брюсселі, що наступного тижня для України, а також для Молдови можуть бути офіційно відкриті два нові кластери.

Тож спрогнозувати, яким буде рішення депутатів парламенту щодо цього проєкту закону, нескладно.

Окрім прагнення Києва розблокувати подальші переговори з ЄС, в українського уряду є ще один аргумент.

Щоразу, коли мова заходить про законодавство для національних меншин, влада наголошує, що Київ передусім виконує План дій з Євросоюзом про уніфікацію законодавства для національних меншин та корінних народів, а не лише для угорців. Хоч вони і є найбільшою етнічною групою в Україні - до широкомасштабної війни лунала цифра близько 100 тисяч.

Окрім угорців це румуни, поляки, греки, словаки, болгари та німці. А також три корінні народи – кримські татари, караїми та кримчаки.

Що у новому законопроєкті

Значну частину змін до законодавства, які стосуються нацменшин і корінних народів, Верховна Рада вже ухвалила у 2023 році. Саме тоді говорили про дуже серйозні поступки тодішньому урядові Віктора Орбана та іншим країнам-сусідам.

Той закон фактично повернув мовне законодавство до стану, що існував до реформ 2017 року часів президентства Петра Порошенка. За винятком того, що ухвалені зміни вже не поширювалися на російську мову як мову агресора.

Найголовніше – тоді парламент надав право навчатися мовою національної меншини етнічним групам, поруч із державною мовою.

І якщо раніше закон передбачав, що у таких школах поступово збільшуватимуться обсяги викладання українською, то з 2023 року згадки про це вже немає. Є лише вимога вивчати кілька предметів державною мовою: українську мову, українську літературу, історію України і захист України. Предметів може бути й більше, якщо так вирішить сама школа.

Окрім того, Рада дозволила у приватних вищих навчальних закладах вільно обирати мову навчання серед мов країн ЄС, а державну мову вивчати як окремий предмет.

Також парламент тоді ухвалив цілий блок поправок, які стосувалися використання мови національної меншини у публічній сфері - від вивісок на вулиці до роботи місцевих органів влади.

Однак ці зміни не задовольнили Угорщину. Спочатку уряд Віктора Орбана, а потім і Петера Мадяра вимагав від Києва зробити наступні кроки.

І Верховна Рада, вірогідно, погодиться на це.

Будуть "школи національних меншин"

Найголовніше – у проєкті, запропонованому до схвалення, вперше планується впровадити статус "школи національної меншини" для тих шкіл, де кількість учнів етнічної групи чи корінного народу становить більше ніж 50% від загальної кількості учнів.

За даними міністерства освіти та науки, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл — близько 1,2% від усіх закладів загальної середньої освіти України.

Такі школи зможуть використовувати поряд із державною мовою рідну мову під час уроків, на перервах, у назвах та установчих документах, у поточній документації тощо.

Водночас 2/3 батьків класу матимуть право зібрати підписи і домогтися збільшення переліку предметів, що викладаються українською мовою.

Офіційні документи про освіту – атестати, дипломи, свідоцтва – можна буде отримувати як державною мовою, так і дублікат мовою нацменшини. Для цього треба буде тільки прохання батьків.

Під час НМТ чи ЗНО завдання надаватимуться держаною мовою, але за бажанням випускника вони можуть бути перекладені на рідну мову. Але це не стосується завдань, як сказано у проєкті, "мовно-літературної галузі", тобто української мови й літератури та іноземних мов, які є у переліку предметів для НМТ.

Хоча для отримання статусу "школа національної меншини" потрібно мати 50% учнів, що представляють нацменшину, автори закону передбачили, що школа втратить такий статус за рішенням уряду і лише тоді, коли там лишиться менше ніж 20% дітей, що є представниками меншини чи корінного народу.

У разі ухвалення закон почне діяти з наступного дня після його опублікування.

Кінець суперечкам?

Попри критику поправок до закону, як виглядає, опозиційні фракції теж готові підтримати законопроєкт саме з огляду на мету розблокувати наступний етап переговорів з ЄС.

Критики кажуть, що з остаточної редакції документа вдалося прибрати найбільш загрозливі норми, які могли перетворити школи на мовні анклави, де українську мову вивчали б як іноземну.

Пропонований проєкт чітко вказує, що державна мова має бути у школах поряд із мовою національної меншини.

Депутат фракції "Європейська Солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що парламент мав би в той самий день, коли депутати голосуватимуть за закон для національних меншин і корінних народів, ухвалити "принаймні у першому читанні" комплексний законопроєкт про підтримку української мови як державної, який підготувала робоча група за участі депутатів, урядовців та громадських організацій.

За словами депутата, "ми повинні (...) не лише поспіхом ухвалювати фрагментарні рішення про мови меншин під зовнішнім тиском, а вести послідовну і системну мовну політику".

Ухвалення закону про освітні права національних меншин, фактично, поставить крапку в довгій суперечці України та Угорщини навколо так званого "списку 11 вимог", запропонованих ще у часи прем'єрства Віктора Орбана. Мова навчання угорців Закарпаття у цьому списку була на першому місці.

Інші вимоги - про використання мови національної меншини у публічному просторі, тобто, у сфері послуг, топоніміці, в місцевих органах влади - український парламент виконав раніше.

У 2027 році триватиме технічне впровадження нових норм як у цій сфері, так і в освітній.