"Дипломатія має переважати над емоціями". Як Київ відповів Сеулу на відкликання посла з України

Південна Корея відкликала свого посла з України через суперечку навколо двох північнокорейських військовополонених.

Про це 8 жовтня повідомило міністерство закордонних справ Південної Кореї.

У відомстві заявили, що сподіваються на "безпроблемне розв'язання невирішених питань" між двома країнами та продовжать консультації з Києвом.

Посольство Південної Кореї в Україні при цьому продовжить працювати.

Речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам, коментуючи це рішення, заявив, що цього тижня "ми запрошували до МЗС посла Республіки Корея в Україні для представлення нашої позиції та пошуку конструктивних рішень".

"Йому була доведена позиція української сторони. Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу — навіть якщо на це буде потрібен час", - додав Тихий.

З чого все почалося

23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Українські військові захопили їх у січні 2025 року в Курській області Росії.

Після цього Сеул заявив, що Київ порушив домовленість про нерозголошення інформації, і зажадав офіційних пояснень та вибачень.

Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив, що така домовленість існувала.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Сеул може вжити "подальших заходів", якщо Україна не визнає порушення домовленості та не попросить публічно вибачення.

6 жовтня міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що отримав від очільника українського МЗС Андрія Сибіги повідомлення з вибаченнями, але вони не виправдали очікувань Сеула.

При цьому південнокорейська влада сподівається, що питання у відносинах між двома країнами владнають та продовжує консультації з українською стороною, цитує Хьона агентство Yonhap.

Водночас джерело BBC News Україна у владі стверджувало, що Сибіга не просив вибачення у Південної Кореї.

Сам український міністр називав ситуацію "дипломатичним непорозумінням" і заявляв, що постійно контактує з корейським колегою.

Чому сторони не можуть домовитися

7 жовтня речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Київ і Сеул намагаються врегулювати ситуацію через закриті дипломатичні канали.

"Ми вважаємо, що причиною обміну критичними публічними заявами стала різниця у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності", - сказав Тихий на брифінгу.

За його словами, Україна передала полонених з урахуванням їхнього письмового волевиявлення, а Сибіга у спілкуванні з корейським колегою висловив жаль через те, що ситуація перейшла у публічну площину.

Окремо Київ порушує перед Сеулом питання постачання південнокорейського пального до Росії.

За даними радника президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, у липні-серпні з Південної Кореї до Росії поставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизпального.

У серпні, за його даними, на Корею припадало близько 31% російського імпорту пального.

"Це різко контрастує з тим, що Південна Корея робила в санкційній політиці після початку повномасштабного вторгнення", - зазначив Власюк.

Водночас офіс президента Південної Кореї заперечив постачання пального до Росії в обхід санкцій.

У Сеулі послалися на офіційну статистику, за якою з серпня 2025 року до серпня 2026 року країна не експортувала до РФ дизельне пальне, бензин чи авіаційне паливо.

Південнокорейський уряд заявив, що перевіряє інформацію про можливі поставки та обіцяє вжити заходів у разі виявлення порушень.

Саме після появи інформації про експорт пального до Росії Сеул і оголосив про відкликання посла.

Оглядачі вказують, що однією з причини суперечки є внутрішня боротьба у Південній Кореї, а також намагання нинішньої влади мати кращі стосунки з Китаєм.