ЗСУ атакують ЦКЗ "Дубна" біля Москви. Що це таке і чи можливо зруйнувати космічний зв'язок Росії

Україна вже вдруге атакувала найбільший в Росії центр космічного зв'язку (ЦКЗ) "Дубна" в Московській області. Перед цим під ударами опинялися аналогічні об'єкти у Володимирській області та Криму. Яка мета цих атак?

В ніч на 30 червня Москву і Підмосков'я атакували десятки українських дронів, повідомили представники російської влади.

Так, за словами мера Москви Сергія Собяніна, на підльоті до столиці РФ вдалося збити 61 БПЛА. Губернатор Московської області Андрій Воробйов повідомив, що один з дронів впав на приватний будинок в місті Єгорьєвськ, що призвело до поранення трьох осіб і гибелі 6-місячної дитини.

Крім того, за його словами, "уламки" українських безпілотників впали і пошкодили "адміністративну будівлю" в місті Дубна на півночі столичного регіону.

Саме в цьому населеному пункті розташований найбільший в Росії центр космічного зв'язку.

Що таке ЦКЗ "Дубна"

Центр космічного зв'язку "Дубна" - це філія державного російського підприємства "Космічний зв'язок". Цей центр працює з 1980 року і є найбільшим телепортом Росії та одним з найбільших у Європі.

Його побудували до Олімпіади-1980, яка проходила в СРСР, і задачею ЦКЗ було забезпечити трансляції ігор на країни Європи та Атлантичного регіону. Технічні засоби являли собою апаратну будівлю та дві антенні системи.

Антена MARK-IV (32 метри в діаметрі) виробництва японської корпорації NEC, призначалася для роботи через космічний апарат міжнародної організації космічного зв'язку Intelsat.

Інша антена, ТНА-57 (12 метрів), радянського виробництва, використовувалася для роботи через супутник "Горизонт".

Після закінчення Олімпійських ігор експлуатація технічних засобів ЦКЗ "Дубна" продовжилася. Завдяки ним було, зокрема, запроваджено лінії урядового зв'язку між Кремлем і Білим домом, з Єлисейським палацом і резиденцією британського прем'єра на Даунинг-стрит.

На початку 1990-х в Росії різко зріс попит на магістральні цифрові супутникові телефонні лінії та організацію супутникових каналів телемовлення. Більшість з них починали свою роботу саме в "Дубні".

В 1997 році підписали контракт на будівництво в "Дубні" восьми антен для телеметрії та телеуправління десятьма космічними апаратами Eutelsat. Надалі були започатковані аналогічні проєкти з телеуправління та моніторингу завантаження супутників зарубіжних компаній Intelsat та ABS-1.

Коли Росія в 2003 році почала формувати власне супутникове угруповання, в том числі, з апаратів серій "Експрес-АМ", то в Дубні запустили для цього пункт автоматизованої системи моніторингу та вимірювань.

РФ наразі має 11 супутників "Експрес" на геостаціонарній орбіті і саме вони забезпечують доступ до супутникового інтернету для військових потреб.

Враховуючи, що з початку 2026 року російська армія втратила доступ до американської системи супутникового зв'язку Старлінк, то супутники "Експрес" набувають більшої ваги.

ЦКЗ "Дубна" відповідає за керування і забезпечення роботи цих супутників над територією північної та східної Європи.

Атаки на космічний зв'язок

Вперше цей об'єкт українські сили уразили в ніч на 22 червня.

За даними генштабу ЗСУ, вдалося влучити в апаратно-модульний комплекс 32-метрової антени MARK-IV, а також у технічну будівлю поряд із цією антеною.

Крім того, генштаб повідомив про ураження головного виробничо-адміністративного (апаратно-програмного) корпусу, що призвело до часткової руйнації однієї з стін.

Цей корпус містить у собі центральну апаратну ліній зв'язку, обладнання наземного комплексу управління та центральний пульт управління супутникової мережі.

OSINT-канал Exilenova+ виклав супутникові знімки "Дубни" після ураження.

На них видно сліди горіння чи вибухів на дахах двох будівель комплексу, що розташовані поряд з супутниковою антеною MARK-IV.

Приблизно через тиждень Україна знову атакувала цей об'єкт в Підмосков'ї.

Президент Володимир Зеленський 30 червня повідомив, що українські "далекобійні санкції" повторно досягли центру космічного звʼязку "Дубна".

"Це особливий обʼєкт супутникового звʼязку, який використовується, зокрема, для розвідки та координації активності окупаційного контингенту Росії в Україні", - заявив він.

Президент зауважив, що під атакою БПЛА були вже чотири таких центри космічного зв'язку – не тільки у Московській, але й у Владимирській області.

Про ураження ЦКЗ "Владимир" (розташована біля міста Гусь-Хрустальний) український генштаб повідомив 25 червня.

За його даними, через удар БПЛА критично ушкоджено головну 25-метрову антену комплексу та антену на даху головного апаратно-програмного комплексу.

Також ушкоджена центральна частина будівлі комплексу, де, зокрема, розташовані зали супутникових модемів і мультиплексорів, а також центральний комутаційний вузол, до якого сходяться волоконно-оптичні лінії зв'язку з іншими космічними центрами.

Крім того, ушкодження отримала будівля апаратно-технічного корпусу №1, в якому розташовані передавальний та приймальний комплекси, центральна комутаційна кабельних трас антенних постів ЦКЗ й обладнання для охолодження передавачів і електроніки головної антени комплексу.

Окрім цих ЦКЗ Україна раніше неодноразово завдавала ударів по центру дальнього космічного зв'язку в районі села Вітіне біля Євпаторії.

Цей об'єкт використовувався в інтересах українських досліджень космосу до 2014 року, поки його не захопила РФ під час окупації Криму.

Чи можна позбавити Росію космічного зв'язку

Українська компанія ударів по центрах космічного зв'язку може мати успіх, якщо вона буде тривалою в часі і не дасть РФ відновлювати пошкоджені об'єкти, каже ВВС News Україна фахівець з аерокосмічної сфери, експрацівник Державного космічного агентства Андрій Колесник.

Щоправда, повністю позбавити противника космічного зв'язку - достатньо складна задача, зауважує він.

"Основна маса з них розташовані на європейській частині РФ, але загалом вони розкидані по усій території Росії - є на Далекому Сході, є в Сибіру. Розподілення між цими центрами завдань є, хоча вони і дублюють один одного по деяких напрямках", - зазначив він.

Що стосується атакованих ЦКС "Дубна" і "Владимир", то перший спеціалізувався на державному зв'язку, а другий - на управлінні російською системою супутникової навігації ГЛОНАСС, вказує Андрій Колесник.

Ключовим, на його думку, є ураження саме супутникових антен, а не телеметричної апаратури. Ремонт антен, а особливо підйомних і поворотних механізмів до них - це "нетривіальна задача", сказав фахівець.

Він також вважає, що Москва може підтримувати керування своїм супутниковим угрупованням за допомогою ЦКЗ на Далекому Сході:

"Є ще два центри космічного зв'язку в глибині російської території, які дуже важко дістати дронами, і вони будуть продовжувати своє функціонування і підтримку систем управління космічними апаратами Росії. Так, алгоритм дій буде складнішим, так, не буде покрите все "небесне склепіння" для отримання інформації та управління цілодобово. Але це, в принципі, не є критичним".

Що стосується проблем з ГЛОНАССОМ, які можуть виникнути через ураження наземних станцій керування, то Росія має домовленість з Китаєм щодо можливості використання даних з його системи супутникової навігації Baidu.

За словами Андрія Колесника, відповідні центри координації китайських та російських фахівців вже понад 10 років діють на території РФ.

Повертаючись до уражених ЦКЗ "Дубна" і "Владимир", то слід зазначити, що їх оператор - державна компанія "Космічний зв'язок" - забезпечує керування супутниками серії "Експрес" на геостаціонарній орбіті.

Тобто це супутники, що виведені кругову екваторіальну орбіту на висоті приблизно 36 тисяч кілометрів. Їх швидкість руху збігається зі швидкістю добового обертання Землі. Тому супутник-ретранслятор на цій орбіті може приймати і передавати сигнал майже в будь-яку точку в тій півкулі, над якою перебуває.

Крім того, на базі ЦКЗ "Дубна" працюють мережі малих станцій VSAT. Це супутникова система зв'язку, яку використовують кораблі для комунікації з берегом.

Держпідприємство "Космічний зв'язок" каже, що станом на 2026 рік до VSAT підключені 74% всіх російських морських суден.