Києво-Печерська лавра у вогні: що росіяни спалили у древньому центрі православ'я

У ніч з 14 на 15 червня російська армія вдарила по тисячолітній Києво-Печерській лаврі. По монастирю влучив дрон типу "Shahed", повідомив представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Цю інформацію повторив Володимир Зеленський.

Безпілотник поцілив у головний храм монастиря – в Успенський собор, усипальницю київських князів, збудовану у 1073–1078 роках.

Він пережив землетрус 1230 року, монгольську навалу 1240-го, пожежу 1718 року. Його майже повністю знищили під час Другої світової і відновили у 2000 році.

Дрон поцілив у вівтарну частину Стефанівського приділу. Після цього вогонь перекинувся на дах.

Храм міг повністю згоріти, через обстріл його дах охопило величезне полум'я площею близько 800 кв. м. Але вчасно спрацювали ДСНС і всі святині всередині собору врятували, розповів гендиректор Києво-Печерської лаври Максим Остапенко.

Вночі музейники і поліцейські, коли храм ще горів, почали рятувати звідти стародавні ікони.

Про порятунок і участь у ньому братії монастиря повідомив єпископ Авраамій, який є настоятелем Києво-Печерської лаври у Православній церкві України.

На світанку храми Печерської лаври все ще були окутані димом. Близько 9 пожежу на даху храму загасили.

Як розповіли в УПЦ МП, крім Успенського собору постраждали щонайменше ще 5 об'єктів лаври. Другим ударом пошкодили Башту Іоанна Кущника, з якої був збитий купол із хрестом.

Башта Іоанна Кушника – це оборонна споруда XVII–XVIII століть, що є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої лаври.

Наразі все ще тривають ліквідація наслідків атаки. Експерти оцінюють пошкодження.

Храм з часів Ярослава Мудрого

Всесвітня спадщина ЮНЕСКО, неформальна столиця східнослов'янського православ'я Києво-Печерська лавра була заснована ще в ХІ столітті, за часів князювання в Києві Ярослава Мудрого.

Тільки через сто років після цього на північ від Києва заснували Москву.

Лавру часто називають джерелом традиції монастирів на Русі - саме від цього історичного періоду ведуть свій державотворчий міф і сьогоднішня Україна, і сьогоднішня Росія.

Києво-Печерська лавра відігравала ключову роль в історії православ'я - як українського, так і російського.

На території монастиря жили та були поховані чимало сподвижників церкви, яких потім визнали святими, та просто видатних історичних осіб: від Нестора-літописця до інока Ілії Печерського, який вважається прототипом богатиря Іллі Муромця, від князя Костянтина Острозького до Петра Столипіна.

Одним з найбільших меценатів в історії Києво-Печерської лаври був гетьман Іван Мазепа. За його кошти у лаврі відреставрували і декорували Успенський собор у стилі українського бароко, що кардинально змінило архітектурний ансамбль монастиря.

Успенський собор, який горів цієї ночі, вже ставав жертвою тоталітарних режимів.

3 листопада 1941 року собор, древню усипальницю київських князів, підірвали. Тоді від нього залишилися лише фрагменти східної стіни, вівтар і два стовпи.

Були знищені унікальні старовинні мозаїки і фрески.

Радянська влада звинуватила у цьому нацистів, які тоді вже були у місті.

Натомість німці приписували вибух радянським підпільникам. Також історики висували версію, що "мінували комуністи, підірвали нацисти".

Відбудували собор лише за часів вже незалежної України у 2000 році. Тоді його освячував предстоятель УПЦ МП митрополит Володимир.

Битви за головний храм

За радянських часів у монастирі не проводили богослужіння. На території працювали заповідник, музей, бібліотека і архів.

Після радянського антицерковного періоду священники повернулися до Печерської лаври лише у 1988 році.

Саме тоді, до тисячоліття хрещення Русі лавру передали Руській православній церкві - інших у Радянському Союзі просто не було.

Тоді церковникам лише частину лаври - Дальні печери і корпус, в якому пізніше буде відкрито Київську духовну семінарію УПЦ МП. Інша частина лаври залишалась Національним заповідником.

Але поступово територія, яку контролювала УПЦ Московського патріархату, розширювалася.

У 2013 році, за президентства Віктора Януковича, уряд Миколи Азарова ухвалив рішення про передачу цій церкві у безоплатне користування 79 будівель і споруд лаври.

Головні храми лаври - Успенський собор та Трапезна церква перебували в оренді у УПЦ МП багато років.

Десятиліттями монастир був основним храмовим комплексом УПЦ МП під контролем її одіозного митрополита Павла.

Навіть після 2014 року у Лаврі молилися за керівництво Російської православної церкви, а після 2022-го там чули було пісньопіння "Звон плывет-плывет над Россией, пробуждается матушка-Русь".

У 2022 році на сайті президента Володимира Зеленського зареєстрували петицію з вимогою передати лавру ПЦУ. Однак, деякий час на неї не реагували.

Значно пізніше тодішній голова СБУ Василь Малюк назвав лавру ідеальним полем для "функціонування ворожої резидентури" і ставлення до УПЦ МП у лаврі почало змінюватися. У лаврі почали проводити обшуки під час яких виявили людей без документів, громадян Росії, проросійську літературу.

На намісника лаври митрополита Павла наклали санкції. Пізніше предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія позбавили українського громадянства. За матеріалами СБУ, у нього є російський паспорт.

Подалі від Москви?

До травня 2022 року УПЦ МП формально підпорядковувалась Московському патріархату, хоч і користувалась самостійністю в управлінні.

У церкві заявляли, що відійшла від Москви, що допомагають ЗСУ і підтримують боротьбу з російським вторгненням.

В УПЦ МП докладали величезних зусиль, щоб іміджево віддалитися від Російської церкви. З її назви прибрали частинку про Московський патріархат.

Однак, попри все це у багатьох українців вона асоціюється саме з Москвою.

Влада України також вважає її частиною РПЦ. Російську православну церкву в Україні заборонили.

Після цього почались тривалі судові процеси, щоб довести, що УПЦ в Україні є афільованою з РПЦ.

Після тривали дискусій і скандалів 1 січня 2023 року заповідник "Києво-Печерська лавра" не подовжив із УПЦ МП договір про оренду Трапезної церкви та Успенського собору.

7 січня 2023 року кілька тисяч людей прийшли у лавру на перше богослужіння ПЦУ у лаврі, яке провів предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній. Та служба відбулась саме в Успенській церкві.

З березні 2023 року священників УПЦ МП почали поступово виселяти з усієї Києво-Печерської лаври. Вони втратили монополію на монастир.

Поступово ПЦУ отримує все більше простору в лаврі, але УПЦ також ще проводить там служби.

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній назвав удар по Лаврі черговою спробою знищити українську ідентичність.

"Ми відновимо собор. Це не вперше, коли ворог намагається знищити нашу історію та нашу пам'ять. На початку XVIII століття тут сталася велика пожежа, було втрачено багато рукописів і історичних свідчень. Після цього нашу історію намагалися переписати", — сказав Епіфаній.

В УПЦ визнали, що це був удар Росії. Речник церкви митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент засудив удар Росії. Проте такої заяви від імені предстоятеля церкви митрополита Онуфрія досі немає.

Під час відвідання пошкодженої Києво-Печерської лаври президент України Володимир Зеленський закликав посилити міжнародний тиск на РФ.

У Росії заявили, що в Лавру вдарила ракета Patriot. В Україні заявили, що це фейк.

За даними речника Повітряних сил Юрія Ігната, у лавру влучив російський шахед. А уламки протиракети від системи ППО "Патріот" - це залишки ракети, яка знищила російський "Циркон".

"Підтверджено, що два російські дрони цілеспрямовано атакували ту частину міста, де розташовані лавра та "Мистецький Арсенал", - заявив згодом Володимир Зеленський.

Служба безпеки України згодом встановила, що РФ ударила по Києво-Печерській лаврі безпілотним літальним апаратом "Герань-2", що є російською версією іранського дрона-камікадзе типу «Shahed».

Такий висновок вдалося зробити на основі аналізу уламків безпілотника, знайдених на місці влучання.

Як з'ясувало розслідування, Росія атакувала монастирський комплекс о 01 годині 50 хв 15 червня 2026 року під час масованого обстрілу столиці України.