10 робіт за 10 років: чому молодь так часто змінює компанії

Дослідники відзначають тенденцію на ринку праці - просуваючись карʼєрними сходами, молоді люди воліють не залишатися в одній компанії, а постійно змінювати роботодавця. Чому?

Бріттані Гарріс-Нельсон описує свій кар'єрний шлях як постійне перестрибування.

"Кожен стрибок наближав мене до того, де я зрештою хотіла опинитися, навіть якщо цей шлях не завжди був прямим", - каже 32-річна жінка.

Сьогодні Гарріс-Нельсон працює на адміністративній посаді середнього рівня в Університеті Вейк-Форест у Вінстон-Сейлемі, штат Північна Кароліна, - це робота, про яку вона давно мріяла.

За її словами, щоб досягти цієї мети, вона майже десять років переходила з однієї роботи в коледжах до іншої, використовуючи кожну нову посаду для здобуття навичок, які допомагали їй просуватися кар'єрними сходами.

Загалом за останнє десятиліття вона змінила 10 різних посад у шести університетах. Спочатку вона працювала ще під час навчання, а потім обіймала штатні посади.

Гарріс-Нельсон була офіс-менеджеркою, консультанткою з питань вступу та радницею студентів, перш ніж обійняти нинішню посаду - помічниці директора із залучення студентів.

Хоча вона не хоче розкривати, скільки зараз заробляє, каже, що зі зміною роботи її зарплата зростала незначно. Натомість вона отримувала кращий соціальний пакет - зокрема більше оплачуваної відпустки та більші пенсійні внески від роботодавця.

"Кожна посада допомогла мені здобути навички й досвід, яких мені тоді бракувало. Разом ці знання підготували мене до роботи, яку я виконую сьогодні", - каже вона.

І вона далеко не єдина.

Зумери частіше змінюють роботу

Професіонали ринку праці відзначають тенденцію серед представників покоління Z (людей, народжених у 1997–2012 роках), який отримав назву lily padding ("перестрибування з латаття на латаття").

Йдеться про те, що молоді люди переходять з однієї роботи на іншу, щоб покращити свої навички, підвищити шанси на отримання високих посад і збільшити зарплату - замість того, щоб роками залишатися на одній посаді в одній компанії.

Ідея полягає в тому, що таким чином вони швидше підвищують свою конкурентоспроможність на ринку праці.

Дані, схоже, підтверджують цей феномен.

Середній час роботи представника покоління зумерів на першій роботі протягом перших п'яти років кар'єри становить лише 1,1 року.

Для міленіалів (народжених у 1981–1996 роках) цей показник - 1,8 року, а для старших поколінь - майже три роки. Такі дані наводить глобальне опитування 11 250 працівників, проведене у 2024 році рекрутинговою компанією Randstad.

Зростання мобільності на ринку праці також може приводити до вищих зарплат - принаймні у Великій Британії. Згідно зі звітом 2025 року фінансової компанії Wealthify, люди, які за попереднє десятиліття змінювали роботу чотири або більше разів, у середньому заробляли на 30% більше.

Ті, хто описує свою кар'єрну стратегію як "перестрибування", постійно шукають нові можливості.

Саме так будував свою кар'єру Адам Смайлі Позвольський - нині 42-річний спікер і письменник, який розповідає та пише про те, як покращити культуру на робочому місці.

Позвольський, який живе в Сан-Франциско, каже, що традиційна модель кар'єри - залишатися в одній компанії та поступово підійматися службовими сходами - йому не підходила. Натомість він шукав у роботі та житті "сенс і мету".

За його словами, щоб цього досягти, він переходив між роботою в державному секторі, некомерційних організаціях, творчих сферах і бізнесі та за 15 років обіймав безліч різних посад.

Серед його робіт були, зокрема, керівник проєктів у Корпусі миру - американській урядовій агенції, яка дає молодим американцям можливість займатися волонтерською роботою за кордоном, а також викладач англійської мови в Гарвардському університеті.

Позвольський також працював скаутом локацій для Warner Bros., кінопродюсером у Нью-Йорку, брав участь в успішній президентській кампанії Барака Обами 2008 року, був спікером у програмі розвитку молодіжного лідерства, а також стипендіатом аналітичного центру.

Протягом своєї кар'єри, за його словами, він шукав цікаву роботу та розвивав навички, які допомогли йому досягти того, де він зараз, писати книги та бути добре оплачуваним.

"Під час кожного зі своїх стрибків я чітко усвідомлював, що готовий до чогось нового, але я також знав, який набір навичок переношу з одного досвіду на інший", – каже він.

Позвольскі підсумовує, що радий, що знайшов гнучкість та щастя завдяки цьому розвитку, а не через вертикальну корпоративну структуру.

"Навички, які я здобув на тій державній роботі, допомогли мені як письменнику, що потім привело до написання книги, яка, у свою чергу, привела до моєї нинішньої кар'єри професійного оратора".

"Люди хочуть різноманітності й темпу"

Нікола Грант, директорка з персоналу британської страхової компанії Hiscox, каже, що помітила ширшу зміну в тому, як люди ставляться до своєї кар'єри.

За її словами, дедалі більше людей - особливо на ранніх етапах кар'єри - хочуть швидше здобути широкий досвід, а не рухатися одним чітким і лінійним шляхом. Вони формують своєрідний портфель навичок.

Вона також помітила, що молодші працівники частіше готові змінювати роботу, якщо відчувають, що їхній професійний розвиток сповільнюється або можливості для зростання обмежені.

"Очікування змінилися: люди хочуть різноманітності, швидшого темпу і прагнуть розвивати навички, які залишатимуться актуальними, - каже вона. - Йдеться про бажання зростати".

"Зрештою це приносить користь і самій людині, і організації", - додає вона.

Люсі Кемп, стратегічна керівниця з питань бренду та комунікацій в ІТ-компанії La Fosse і спеціалістка з досвіду працівників, погоджується.

На її думку, "перестрибування" - це майбутнє роботи, а не тимчасовий тренд, оскільки люди, які обирають таку стратегію, намагаються отримати вищі посади та більшу зарплату.

"Молоді люди побачили, що лояльність до однієї компанії не завжди винагороджується, - каже Кемп. - Вони хочуть самі формувати свою кар'єру, спираючись на навички, які для них важливі".

"У них зовсім інше відчуття досягнень порівняно зі старшими поколіннями - це абсолютно інший досвід роботи", - додає вона.

Кемп також зазначає, що після пандемії люди менше навчаються безпосередньо на роботі від колег, оскільки багато хто працює з дому, а штучний інтелект бере на себе базові завдання.

Натомість люди шукають навички, які будуть потрібні через п'ять років. І, за словами Кемп, вони здобуватимуть їх, переходячи на нові проєкти в інших командах, змінюючи сферу діяльності або переходячи до іншої компанії.

"Люди просто хочуть навчитися чогось нового і мати відчуття мети", - каже вона.

Саме так почувається і Гарріс-Нельсон.

"Я сприймаю свою кар'єру як постійну подорож, а не як кінцевий пункт призначення, - каже вона. - Я завжди навчаюся і розвиваюся".